|
HD149822
Дані дослідження
Епоха J2000,0
|
| Сузір'я
|
|
| Пряме піднесення
|
16г 36х 42,94с
|
| Схилення
|
+15° 29′ 50,8″
|
| Видима величина (V)
|
6,36[1]
|
| Характеристики
|
| Спектральний клас
|
B9
|
|
|
|
| показник кольору U−B
|
-0,19
|
| яскравість B
|
6,289±0,003[2]
|
| показник кольору B−V
|
-0,055±0,005[2]
|
| яскравість V
|
6,354±0,004[2]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Тип змінності
|
|
| Дані фотометрії Стрьомґрена
|
| колір b−y
|
-0,08
|
| індекс m1
|
0,21
|
| індекс c1
|
0,83
|
| індекс Hβ
|
2,80[1]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Дані фотометрії Гіппаркос
|
| Максимальна яскравість
|
6,340[2]
|
| Мінімальна яскравість
|
6,360[2]
|
|
|
|
| Астрометрія
|
|
|
|
| Власний рух (μ)
|
за пр. піднес.: -14,74± 0,71[2] мас/рік
за схиленням: -30,35± 0,68[2] мас/рік
|
| Паралакс (π)
|
7,47 ± 0,79[2] мас
|
| Відстань
|
436,62 світлових років
133,87 парсек
|
|
|
|
| Подробиці
|
| Маса
|
M☉
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Обертання
|
Vsin(i)=65[3]км/сек
|
|
|
|
| Інші позначення
|
|
|
| Посилання
| | SIMBAD | дані для HD149822 |
HD149822 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B9, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,4.[1]
Вона розташована на відстані близько 436,6 світлових років від Сонця.[2]
Фізичні характеристики
Зоря HD149822 обертається
досить швидко
навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 65км/сек.[3]
Пекулярний хімічний склад
Зоряна атмосфера HD149822 має підвищений вміст
Si
.[1]
Магнітне поле
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері.
Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу
наявних ліній металів
становить 214,3± 453,5 Гаус.[4]
Див. також
Джерела
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
|
