HD148112

HD148112
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 16г 25х 24,95с
Схилення +14°  1′ 59,8″
Видима величина (V) 4,57[1]
Характеристики
Спектральний клас A0
показник кольору U−B -0,03
яскравість B 4,591±0,002[2]
показник кольору B−V 0,002±0,005[2]
яскравість V 4,575±0,002[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y 0,01
індекс m1 0,15
індекс c1 1,04
індекс Hβ 2,84[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 4,570[2]
Мінімальна яскравість 4,600[2]
Період фотометричної
змінності зорі 		3,04[2] доби
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 39,39± 0,82[2] мас/рік

за схиленням: -59,89± 0,79[2] мас/рік

Паралакс (π) 13,87 ± 0,94[2] мас
Відстань 235,15 світлових років
72,10 парсек
Подробиці
Маса M☉
Обертання Vsin(i)=44[3]км/сек
Інші позначення
*oe Her,

HD 148112, HIP 80463, HR 6117, BD+14 3049,

GSC 971-1433
Посилання
SIMBADдані для HD148112

HD148112 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A0, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 4,6.[1] Вона розташована на відстані близько 235,2 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики

Зоря HD148112 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 44км/сек.[3] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 3,04 доби в межах від Hmin= 4,60 до Hmax= 4,57.[2]


Пекулярний хімічний склад

Зоряна атмосфера HD148112 має підвищений вміст Cr .[1]


Магнітне поле

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 677,8± 436,1 Гаус.[4]

Див. також

Джерела

  1. ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.