HD147550
Дані дослідження Епоха J2000,0
|
Сузір'я
|
|
Пряме піднесення
|
16г 22х 38,91с
|
Схилення
|
- 2° 4′ 47,5″
|
Видима величина (V)
|
6,24[1]
|
Характеристики
|
Спектральний клас
|
B9
|
|
|
показник кольору U−B
|
-0,03
|
яскравість B
|
6,315±0,006[2]
|
показник кольору B−V
|
0,058±0,008[2]
|
яскравість V
|
6,251±0,006[2]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тип змінності
|
|
Дані фотометрії Стрьомґрена
|
колір b−y
|
0,06
|
індекс m1
|
0,11
|
індекс c1
|
1,03
|
індекс Hβ
|
2,85[1]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дані фотометрії Гіппаркос
|
Максимальна яскравість
|
6,260[2]
|
Мінімальна яскравість
|
6,280[2]
|
|
|
Астрометрія
|
|
|
Власний рух (μ)
|
за пр. піднес.: -7,82± 1,14[2] мас/рік
за схиленням: -7,36± 0,81[2] мас/рік
|
Паралакс (π)
|
8,01 ± 1,03[2] мас
|
Відстань
|
407,19 світлових років 124,84 парсек
|
|
|
Подробиці
|
Маса
|
M☉
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Обертання
|
Vsin(i)=15[3]км/сек
|
|
|
Інші позначення
|
|
Посилання
| SIMBAD | дані для HD147550 |
HD147550 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B9, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,2.[1]
Вона розташована на відстані близько 407,2 світлових років від Сонця.[2]
Фізичні характеристики
Зоря HD147550 обертається
порівняно повільно
навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 15км/сек.[3]
Пекулярний хімічний склад
HD147550 належить до Хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
й в її зоряній атмосфері спостерігається нестача He у порівнянні з його вмістом в атмосфері Сонця.
Магнітне поле
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері.
Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу
крил ліній Бальмера
становить 416,5± 430,2 Гаус.[4]
Див. також
Джерела
- ↑ а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
|