HD143807

HD143807
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я Північна Корона
Пряме піднесення 16г  1х 26,56с
Схилення +29° 51′  3,8″
Видима величина (V) 4,98[1]
Характеристики
Спектральний клас A0
показник кольору U−B -0,19
яскравість B 4,911±0,002[2]
показник кольору B−V -0,050±0,002[2]
яскравість V 4,970±0,002[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,02
індекс m1 0,13
індекс c1 0,88
індекс Hβ 2,82[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 4,960[2]
Мінімальна яскравість 4,980[2]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) -20,8± 0,4 [3] км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -38,20± 0,37[2] мас/рік

за схиленням: -6,90± 0,52[2] мас/рік

Паралакс (π) 9,29 ± 0,61[2] мас
Відстань 351,08 світлових років
107,64 парсек
Подробиці
Маса M☉
Ефективна температура 10727 [4]  K
lg g 3,84 [4]
Металічність [Fe/H] -0,01 [4]
Обертання Vsin(i)=18[5]км/сек
Інші позначення
ι CrB, HD 143807, HIP 78493, HR 5971, BD+30 2738, GSC 2041-1805
Посилання
SIMBADдані для HD143807

HD143807 (ι Північної Корони) — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A0 й має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,0.[1] Вона знаходиться у сузір'ї Північної Корони й розташована на відстані близько 351,1 світлових років від Сонця.[2]

Це спектрально подвійна зоря, головним компонентом якої є HgMn зоря. Період обертання системи навколо спільного центру мас становить 35,474 доби.[6]

Фізичні характеристики

Зоря HD143807 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 18км/сек.[5]

Пекулярний хімічний склад

HD143807 належить до ртутно-манганових зір й її зоряна атмосфера має підвищений вміст Hg та Mn.

Магнітне поле

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 137,2± 193,0 Гаус.[7]

Див. також

Джерела

  1. ↑ а б в Renson P., Manfroid J. (2009). Catalogue of Ap, HgMn and Am stars (PDF). Astronomy and Astrophysics ((англ.)) . 498: 961—966. Bibcode:2009A&A...498..961R. doi:10.1051/0004-6361/200810788. Архів оригіналу (PDF) за 2 березня 2015. Процитовано 19 березня 2015.
  2. ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. ↑ Gontcharov G.A. "Pulkovo compilation of radial velocities for 35495 stars in a common system" 2006, Astron. Lett., 32, 759-771.
  4. ↑ а б в PRUGNIEL P., VAUGLIN I. and KOLEVA M. 'The atmospheric parameters and spectral interpolator for the MILES stars' 2011, Astronomy and Astrophysics 531A, 165
  5. ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  6. ↑ Dworetsky M. M. "The binary manganese star IOTA Coronae Borealis" 1980, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 191, p. 521-532.
  7. ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.