HD133029

HD133029
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 15г  0х 38,72с
Схилення +47° 16′ 38,8″
Видима величина (V) 6,35[1]
Характеристики
Спектральний клас B9/?
показник кольору U−B -0,25
яскравість B 6,224±0,003[2]
показник кольору B−V -0,099±0,004[2]
яскравість V 6,338±0,004[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,09
індекс m1 0,21
індекс c1 0,78
індекс Hβ 2,80[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 6,310[2]
Мінімальна яскравість 6,340[2]
Період фотометричної
змінності зорі 		2,89[2] доби
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -8,22± 0,57[2] мас/рік

за схиленням: 15,49± 0,52[2] мас/рік

Паралакс (π) 6,84 ± 0,56[2] мас
Відстань 476,84 світлових років
146,20 парсек
Подробиці
Маса M☉
Обертання Vsin(i)=39[3]км/сек
Інші позначення
HD 133029,

HIP 73454, HR 5597, BD+47 2192,

GSC 3481-1099
Посилання
SIMBADдані для HD133029

HD133029 — подвійна зоря. Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,4.[1] Вона розташована на відстані близько 476,8 світлових років від Сонця.[2]

Подвійна зоря

Головна зоря цієї системи належить до хімічно пекулярних зір й має спектральний клас B9. В той же час спектральний клас іншої компоненти залишається ще не визначеним.

Фізичні характеристики

Зоря HD133029 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 39км/сек.[3] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 2,89 доби в межах від Hmin= 6,34 до Hmax= 6,31.[2]


Пекулярний хімічний склад

Зоряна атмосфера HD133029 має підвищений вміст Cr .[1]


Магнітне поле

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 3260,0± 694,8 Гаус.[4]

Див. також

Джерела

  1. ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.