HD118022

HD118022
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 13г 34х  7,93с
Схилення + 3° 39′ 32,3″
Видима величина (V) 4,92[1]
Характеристики
Спектральний клас A2
показник кольору U−B 0,00
яскравість B 4,978±0,002[2]
показник кольору B−V 0,029±0,016[2]
яскравість V 4,919±0,002[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,01
індекс m1 0,23
індекс c1 0,94
індекс Hβ 2,88[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 4,920[2]
Мінімальна яскравість 4,950[2]
Період фотометричної
змінності зорі 		3,72[2] доби
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 43,89± 0,65[2] мас/рік

за схиленням: -24,03± 0,60[2] мас/рік

Паралакс (π) 17,79 ± 0,80[2] мас
Відстань 183,34 світлових років
56,21 парсек
Подробиці
Маса M☉
Обертання Vsin(i)=21[3]км/сек
Інші позначення
78 Vir,

HD 118022, HIP 66200, HR 5105, BD+4 2764,

GSC 310-1430
Посилання
SIMBADдані для HD118022

HD118022 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A2, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 4,9.[1] Вона розташована на відстані близько 183,3 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики

Зоря HD118022 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 21км/сек.[3] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 3,72 доби в межах від Hmin= 4,95 до Hmax= 4,92.[2]


Пекулярний хімічний склад

Зоряна атмосфера HD118022 має підвищений вміст Cr .[1]


Магнітне поле

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 875,5± 249,5 Гаус.[4]

Див. також

Джерела

  1. ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.