HD109485
Дані дослідження Епоха J2000,0
|
Сузір'я
|
|
Пряме піднесення
|
12г 34х 51,08с
|
Схилення
|
+22° 37′ 45,3″
|
Видима величина (V)
|
4,80[1]
|
Характеристики
|
Спектральний клас
|
A0/ Зорі спектрального класу
|
|
|
показник кольору U−B
|
-0,01
|
яскравість B
|
4,793±0,002[2]
|
показник кольору B−V
|
0,012±0,015[2]
|
яскравість V
|
4,787±0,002[2]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тип змінності
|
|
Дані фотометрії Стрьомґрена
|
колір b−y
|
0,01
|
індекс m1
|
0,14
|
індекс c1
|
1,09
|
індекс Hβ
|
2,86[1]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дані фотометрії Гіппаркос
|
Максимальна яскравість
|
4,780[2]
|
Мінімальна яскравість
|
4,800[2]
|
|
|
Астрометрія
|
|
|
Власний рух (μ)
|
за пр. піднес.: -57,42± 1,63[2] мас/рік
за схиленням: 28,53± 1,03[2] мас/рік
|
Паралакс (π)
|
8,94 ± 0,92[2] мас
|
Відстань
|
364,83 світлових років 111,86 парсек
|
|
|
Подробиці
|
Маса
|
M☉
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Обертання
|
Vsin(i)=60[3]км/сек
|
|
|
Інші позначення
|
|
Посилання
| SIMBAD | дані для HD109485 |
HD109485 — подвійна зоря.
Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 4,9.[1]
Вона розташована на відстані близько 364,8 світлових років від Сонця.[2]
Подвійна зоря
Головна зоря цієї системи належить до хімічно пекулярних зір й має спектральний клас A0.
Інша компонента має спектральний клас Зорі спектрального класу.
Фізичні характеристики
Зоря HD109485 обертається
досить швидко
навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 60км/сек.[3]
Магнітне поле
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері.
Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу
наявних ліній металів
становить 26,0± 31,0 Гаус.[4]
Див. також
Джерела
- ↑ а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
|