|
HD10783
Дані дослідження
Епоха J2000,0
|
| Сузір'я
|
|
| Пряме піднесення
|
1г 45х 42,53с
|
| Схилення
|
+ 8° 33′ 33,3″
|
| Видима величина (V)
|
6,55[1]
|
| Характеристики
|
| Спектральний клас
|
A2
|
|
|
|
| показник кольору U−B
|
-0,16
|
| яскравість B
|
6,513±0,004[2]
|
| показник кольору B−V
|
-0,026±0,005[2]
|
| яскравість V
|
6,544±0,004[2]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Тип змінності
|
|
| Дані фотометрії Стрьомґрена
|
| колір b−y
|
-0,06
|
| індекс m1
|
0,20
|
| індекс c1
|
0,86
|
| індекс Hβ
|
2,82[1]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Дані фотометрії Гіппаркос
|
| Максимальна яскравість
|
6,530[2]
|
| Мінімальна яскравість
|
6,560[2]
|
Період фотометричної
змінності зорі
|
4,13[2] доби
|
| Астрометрія
|
|
|
|
| Власний рух (μ)
|
за пр. піднес.: 5,22± 0,84[2] мас/рік
за схиленням: -24,39± 0,40[2] мас/рік
|
| Паралакс (π)
|
5,37 ± 0,74[2] мас
|
| Відстань
|
607,37 світлових років
186,22 парсек
|
|
|
|
| Подробиці
|
| Маса
|
2,79 M☉
|
| Радіус
|
3,6[3] R☉
|
| Світність
|
1,98 L☉
|
| Ефективна температура
|
10000[3] K
|
|
|
|
|
|
|
| Обертання
|
4,13281[3]
|
|
|
|
| Інші позначення
|
|
|
| Посилання
| | SIMBAD | дані для HD10783 |
HD10783 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A2, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,6.[1]
Вона розташована на відстані близько 607,4 світлових років від Сонця.[2]
Фізичні характеристики
Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 4,13 доби в межах від Hmin= 6,56 до Hmax= 6,53.[2]
Пекулярний хімічний вміст
Зоряна атмосфера HD10783 має підвищений вміст
Si
.[1]
Магнітне поле
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері.
Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу
наявних ліній металів
становить 1269,1± 259,7 Гаус.[4]
Див. також
Джерела
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ а б в г Balega, Yu. Yu.; Dyachenko, V. V.; Maksimov, A. F.; Malogolovets, E. V.; Rastegaev, D. A.; Romanyuk, I. I. " Speckle interferometry of magnetic stars with the BTA. I. First results", 2012 Astrophysical Bulletin, Volume 67, Issue 1, pp.44-56
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
|
