Game.EXE

Game.EXE
рос. Game.EXE[1]
Країна видання Росія Росія
Литва Литва (2000-2006)
Тематика відеоігри
Періодичність виходу щомісяця
Мова російська
литовська (2000-2006)
Головний редактор Ігор Ісупов
Видавець Компьютерра
Засновник Дмитро Мендрелюк
Засновано березень 1995
Дата закриття травень 2006
Обсяг 144 стор.
64 стор. (з червня 2006)
Комплектація журнал, CD, DVD
Наклад 40 000 примірників
ISSN-L 1819-2734
ISSN 1819-2734 (друковане видання)

game-exe.ru

«Game.EXE» (до січня 1997 — «Магазин игрушек») — російський відеоігровий журнал, що публікувався щомісяця московським видавництвом Компьютерра з березня 1995 року по 2006 рік. Головним редактором з початку 1996 року до травня 2006 був Ігор Ісупов.

Історія

Журнал «Магазин игрушек» був заснований Дмитром Мендрелюком і видавництвом Компьютерра на початку 1995 року[2], проте до кінця року майже вся початкова команда була звільнена через конфлікт із рекламодавцем, і призначений головним редактором Ісупов зібрав навколо себе нову[3][4]. Наприкінці 1996 року «Магазин игрушек» був юридично закритий через розбіжності між засновником і видавцем, але негайно відроджений і з січня 1997 року виходив щомісяця під новою назвою «Game.EXE»[5]. Одночасно змінилося і тематичне охоплення видання, яке з цього моменту спеціалізувалося на іграх для PC[4]. Широкої популярності журнал набув на початку 2000-х років, коли редакція випустила кілька «концептуальних номерів», пов'язаних загальною темою, які відрізнялися унікальною версткою[6]. Після цього його тиражі почали зростати, досягнувши піку на ювілейному 100-му номері в листопаді 2003 року[7]. З 2000 по 2006 роки журнал видавався також литовською мовою, у Литві журнал виходив у скороченій формі накладом у 10 000 примірників[4]. Однак до середини 2000-х редакція постала перед фінансовими труднощами, і після раптового звільнення Ісупова в травні 2006 і невдалої спроби перевести видання на щотижневий режим у червні «Game.EXE» був закритий[6][8].

Редакційна політика

Оскільки журнал фінансувався за рахунок продажів, а не реклами, редакція активно відстоювала свою незалежність від великих видавців ігор, зокрема й російських[6]. За активної участі Ісупова культивувалася своєрідна «міфологія» журналу, в якій фігурували ліричні образи авторів[4][9]. Хоча журналістський стиль і літературні чесноти «Game.EXE» високо цінували його цільова аудиторія і критики, масовою популярністю журнал не користувався, що призвело в підсумку до його закриття[8][10][11][12].

Примітки

  1. The ISSN portalParis: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 1819-2734
  2. Вячеслав Мостицкий (11 лютого 2013). Теория Игр. Game.EXE. Часть 1. Официальный канал «Канобу». YouTube. Архів оригіналу за 9 березня 2013. Процитовано 17 вересня 2019.
  3. Михаил Александров, Арсений Соколов (9 лютого 2013). Интервью сообщества с «могучей кучкой» коллектива Game.EXE. Сообщество читателей Game.EXE. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 5 березня 2013. [Архівовано 2015-06-10 у Wayback Machine.]
  4. а б в г Семён Костин (29 квітня 2020). Журналы «Магазин Игрушек» и «Game.EXE». DTF (рос.). Архів оригіналу за 4 травня 2020. Процитовано 16 травня 2020.
  5. Игорь Исупов. От редактора: Полагаю, вы уже заметили // Game.EXE. — 1997. — № 18 (січень). — С. 1.
  6. а б в Вячеслав Мостицкий (15 лютого 2013). Теория Игр. Game.EXE. Часть 2. Официальный канал «Канобу». YouTube. Архів оригіналу за 9 березня 2013. Процитовано 17 вересня 2019.
  7. Печатные данные номера // Game.EXE. — 2003. — № 100 (листопад). — С. 6.
  8. а б Владимир Рыжков, Виктор Зуев (1 лютого 2013). Интервью. Игорь Исупов. Kanobu.ru. Архів оригіналу за 9 березня 2013. Процитовано 5 березня 2013.
  9. Подшибякин А. М. Время игр! Отечественная игровая индустрия в лицах и мечтах: от Parkan до World of Tanks. — ISBN 978-5-04-107862-1.
  10. Константин Буянов (10 січня 2013). Интервью с Константином Говоруном. Geekster.ru. Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 14 листопада 2019. [Архівовано 2017-08-16 у Wayback Machine.]
  11. Алексей Поликовский (16 грудня 2009). Компьютерра уходит из-под ног. Новая газета. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 8 грудня 2019.
  12. Максим Донских (21 липня 2006). Обзор игровой прессы: июль 2006 года. DTF. Архів оригіналу за 28 листопада 2006. Процитовано 13 листопада 2019.

Посилання