G-клітина

G-клітина
Регуляція кислотоутворення в шлунку та роль G-клітини (G-cell).
Деталі
Ідентифікатори
Латинаendocrinocytus G
THH3.04.02.0.00031
FMA67609
Анатомічна термінологія

G-клітина — це тип клітин, що розташовані в шлунку і дванадцятипалій кишці та секретують гастрин.[1] G-клітини були вперше описані в 1967 році E. Solcia в антральній частині шлунку. Даний тип клітин входять до складу пілоричних залоз антрального відділу шлунка, але іноді можуть зустрічатися серед клітин підшлункової залози та дванадцятипалої кишки.

Фізіологія

Активність G-клітин регулює парасимпатична нервова система за допомогою блукаючого нерву. Гастрин-рилізинг-пептид, що виділяється постгангліонарними волокнами вагуса, та наявність амінокислот у шлунку призводить до стимуляції секреції гастрину. Також стимулюючий ефект на G-клітини має гормон бомбезин. Гастрин в свою чергу стимулює виділення гістаміну, що має вплив на парієнтальні клітини, які секретують іони хлору (Cl) та водню (Н+), що призводить до утворення соляної кислоти (HCl).

Патологія

З G-клітин походить гастринома — фунціонально активна ендокринна пухлина підшлункової залози, що може бути складовою МЕН1 та призводить до розвитку синдрому Золлігера — Еллісона.

Посилання

  1. Atlas of functional histology (English) . Uk: Mosby. 2000. с. 309. ISBN 0-7234-3072-1. {{cite book}}: |first1= з пропущеним |last1= (довідка)