Firefly α
Firefly α (або Firefly Alpha) — ракета-носій малого класу, яка розробляється компанією Firefly Aerospace. Призначена для запуску малих супутників, зокрема CubeSat.[4] Згідно з розрахунками, розробка ракети повинна були обійтись у $100 млн. 17 травня 2018 року компанія анонсувала відкриття у місті Дніпро свого Центру досліджень та розробки. У 2020 р. його команда складалась з 200 працівників[5]. Центр був оснащений найбільшим в Україні 3D-принтером для промислового виготовлення металевих деталей ракети високої якості[6]. Історія«Альфа» початково була спроектована компанією Firefly Space Systems, щоб встановлювати на її першому ступені ракетний двигун FRE-2, що містив 12 сопел, розташованих клиноподібно під кутом один до одного. Для другого ступеня планувався двигун FRE-1 із одним звичайним соплом. Обидва рушії використовували б як пальне метан. Маса корисного вантажу на ННО мала складати 400 кг. У 2015 році компанія отримала від НАСА $5,5 млн на розробку ракети для запуску малих супутників.[7] Після того, як компанія збанкрутувала та була реорганізована у Firefly Aerospace, «Альфа» була перепроектована. 15 березня 2018 року відбулося тестове увімкнення двигуна Lightning 1 протягом майже 5 хвилин на випробувальному стенді компанії біля містечка Briggs, Техас.[8][9] 3 вересня 2021 року компанія запустила ракету Alpha з бази Ванденберг Космічних сил США в Каліфорнії. Ракета вибухнула через кілька хвилин після старту[10]. Згідно заяви Firefly Aerospace ракету було підірвано через втрату керованості[11]. У компанії заявили, що розслідують інцидент. За попередньою версією на 15 секунді польоту відмовив один двигун, до нього перестало подаватися пальне. Через це на надзвуковій швидкості ракета втратила керованість і її вирішили підірвати. На підготовку до цього запуску ракети Firefly Aerospace залучила 75 млн доларів США[12]. Вартість запуску у 2022 р. становила $15 млн[1]. 1 жовтня 2022 р. був проведений другий запуск ракети. Firefly α успішно вивела на орбіту висотою 300 км 35 кг корисного вантажу (2 супутники типу CubeSat, 5 супутників PicoSat, та капсулу з 128 поштовими картками від студентів США)[13]. КонструкціяНа обох ступенях використовуються рідинні ракетні двигуни із елементами палива — гас RP-1/рідкий кисень. Охолодження двигунів — регенеративне (проходження пального через мідну трубочку навколо сопла). Reaver 1 та Lightning 1 належать до двигунів із відкритим циклом (Combustion tap-off cycle). Гарячий газ, що є робочим тілом для компактно розташованих на одному валу турбонасосних агрегатів, після проходження турбіною викидається назовні. Двигуни можуть дроселюватися на 20 %. Lightning 1 здатний на один перезапуск. Висота ракети — 29 м, діаметр обтікача КВ — 2 м. Його внутрішній об'єм 12,5 м³ дозволяє розмістити там до 6 CubeSat у конфігурації «другорядний вантаж».[3] Корпус та паливні баки ракети виготовлені із найсучаснішого композитного матеріалу, армованого вуглецевим волокном. Етапи запуску
Список запусків
Див. такожПримітки
|