Faucaria tigrina


Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Дводольні (Dicotyledoneae)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Аїзові (Aizoaceae)
Підродина: Ruschioideae
Триба: Ruschieae
Рід: Фаукарія (Faucaria)
Вид: Фаукарія тигрова
Біноміальна назва
Faucaria tigrina
(Haw.) Schwantes, 1926
Синоніми
Faucaria tigrina H.Jacobsen
Mesembryanthemum tigrinum Haw.
Посилання
Вікісховище: Faucaria tigrina
IPNI: 361855-1

Фаукарія тигрова (Faucaria tigrina) — вид рослин родини аїзові.

Назва

Англійською мовою називається «тигрові щелепи» (англ. tiger's jaws). Назва роду Faucaria походить теж від латинського слова щелепи.

Будова

Невеликий сукулент, що росте у розетках до 10 см у висоту та 50 см в ширину. Сіро-зелене листя, поцятковане білими плямами, має характерні зубоподібні утворення, що роблять їх схожими на відкриті щелепи. Жовті квіти схожі на стокротку.

Поширення та середовище існування

Зростає у Південній Африці (Східно-Капська провінція) переважно на відкритих, кам'янистих ділянках, в темному глинистому ґрунті з низьким рН.

Охоронні заходи

Вид включений до Червоного списку південноафриканських рослин (англ. Red List of South African Plants).[1] Має статус «під загрозою». Область поширення та область оселення (EOO та AOO) <200 км². Відомі чотири місця зростання. Багато субпопуляцій скоротилися через розширення міста навколо Гремстауна. Чисельність рослин продовжує знижуватися внаслідок надмірної пасовищної та міської експансії. Субпопуляції невеликі, фрагментовані і продовжують знижуватися.

Практичне використання

Фаукарія тигрова — популярна кімнатна рослина, яку легко вирощувати.

Галерея

Примітки

  1. ↑ Tiger-jaw. Red List of South African Plants. South African National Biodiversity Institute (SANBI). Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 24.03.2019. (англ.)

Джерела

Література

  • Рой Маккалистер. Все о суккулентах. — Санкт-Петербург : ООО «СЗКЭО Кристалл», 2007. — 208 с. — ISBN 978-9603-0061-2. (рос.)