|
Echinopsis adolfofriedrichii
Echinopsis adolfofriedrichii (укр. Ехінопсис Адольфа Фрідріха)[1] — вид кактусів з роду ехінопсис (Echinopsis). ЕтимологіяВидова назва дана австрійським дослідником кактусів Гюнтером Мозером на честь свого колеги і земляка Адольфо Фрідріха, який знайшов цей вид в Парагуарі (Парагвай)[2]. Загальна біоморфологічна характеристика Одиночна рослина, рідко — чагарник. Стебло округле, приплюснуте, темнуватого тьмяно-зеленого кольору, 7 — 15 см заввишки, 10 — 20 см в діаметрі. Кількість ребер 11 — 13, сильно виступаючі, гострі. Ареоли білі або сіруваті, розташовані на відстані 1,5 — 2 см один від одного. Колючки сірі, на кінцях коричневі. На кожній ареолі по 1 — 2 центральних колючки і 4 — 7 радіальних. Квітки білі, воронкоподібні, 18 — 20 см в діаметрі, 18 — 20 см завдовжки, розкриваються вночі, виділяють приємний і інтенсивний аромат, як і більшість видів ехінопсисів. Плоди округлі, колір варіює від темно-зеленого до коричневого, густо опушені; розміри до 3 см завдовжки і до 2,5 см в діаметрі. АреалКактуси цього виду ростуть між Асунсьйоном і Енкарнасьйоном, в південно-східному Парагваї. ЕкологіяEchinopsis adolfofriedrichii росте на скелястих луках, під низькими чагарниками на повному сонці, навіть іноді на термітниках. СистематикаДеякі автори вважають цей таксон місцевою формою Echinopsis oxygona (укр. Ехінопсис гострогранний). КультивуванняВирощування цього виду досить легке. Важливий хороший дренаж, але не можна дозволяти залишатись ґрунту сухим довгий час. При вирощуванні на відкритому повітрі потрібно притіняти від прямих сонячних променів у другій половині дня. При утриманні у приміщенні — забезпечити яскраве освітлення і пряме сонце хоча б на деякий час. Див. такожПримітки
Література
Джерела
Посилання
|
