ESOMAR

ESOMAR (англ. European Society of Marketing Research Professionals) — Європейська асоціація дослідників громадської думки і маркетингу — одна з найвідоміших і шанованих дослідних асоціацій у світі, утворена в 1948 році. На сьогодні ESOMAR налічує більш ніж 5000 членів з понад 120 країн світу.

Діяльність

ESOMAR об'єднує компанії та організації, які проводять маркетингові дослідження та дослідження в галузі суспільної думки.
Членство в ESOMAR означає дотримання членом стандартів проведення досліджень і служить певною гарантією високої якості досліджень. В наш час[коли?] ESOMAR об'єднує більше 5000 індивідуальних членів в 120 країнах світу.

На сьогоднішній день в ESOMAR існує лише індивідуальне членство, у той же час є каталог компаній (т. зв. ESOMAR Directory[1]), в яких працюють члени ESOMAR. Прийнято вважати, що компанія, яка перебуває в ESOMAR Directory, є членом ESOMAR.

ESOMAR, у співпраці з Міжнародною торговою палатою, створив міжнародний кодекс дослідницької етики (ICC[2] / ESOMAR), який визначає стандарти проведення маркетингових і соціальних досліджень.

ESOMAR в Україні

Кількість членів ESOMAR в Україні: 26.

Першим національним представником ESOMAR в Україні (2001—2005) був генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології, віце-президент «УАМ» Володимир Паніотто[3].

Представник ESOMAR в Україні з 2005 року — генеральний директор «УАМ» Ірина Лилик[4].

Розташування

Штаб-квартира ESOMAR знаходиться в Амстердамі.

Примітки

  1. ↑ ESOMAR Directory. Архів оригіналу за 2 вересня 2011. Процитовано 7 вересня 2011.
  2. ↑ ICC. Архів оригіналу за 31 січня 2010. Процитовано 7 вересня 2011. [Архівовано 2010-01-31 у Wayback Machine.]
  3. ↑ [[https://web.archive.org/web/20110224050921/http://directory.esomar.org/Ukraine/r1306_KIIS-Kiev-International-Institute-of-Sociology.php Архівовано 24 лютого 2011 у Wayback Machine.] KIIS [Kiev International Institute of Sociology](англ.)
  4. ↑ КНЕУ, Кафедра маркетингу, Викладачі, Лилик Ірина Вікторівна. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 9 березня 2012. [Архівовано 2012-05-25 у Wayback Machine.]

Посилання