«(Just Like) Starting Over» Випущений: 23 жовтня 1980
«Woman» Випущений: 12 січня 1981
«Watching the Wheels» Випущений: 13 березня 1981
Double Fantasy (з англ. — «Подвійна фантазія») — студійний альбом Джона Леннона та Йоко Оно, випущений 1980 року, за три тижні до трагічної загибелі Леннона. Альбом сягнув першого місця в британському та американському хіт-парадах. Два сингли з альбому («(Just Like) Starting Over» та «Woman») очолили хіт-парад Великої Британії та посіли № 1 і № 2 у США відповідно. 1982 року Дугласа, Леннона (посмертно) і Оно нагородили премією Греммі в категорії «найкращий альбом року». 1989 року альбом включили під 29-ю позицією в список 100 найкращих альбомів 1980-х років журналу Rolling Stone[1].
Про альбом
Альбому передував вихід сингла «(Just Like) Starting Over» разом із піснею Оно «Kiss Kiss Kiss» на зворотній стороні пластинки[2]. Його випустили як сингл 20 жовтня 1980 року в США і за чотири дні — у Великій Британії. Спочатку сингл сягнув позиції № 8 у Великій Британії, а після вбивства Джона Леннона піднявся до першого місця[3]. У США він також досяг вершини чарта.
Альбом випустили 17 листопада одночасно у Великій Британії та США[nb 1]. Лейбл Geffen планував спеціальну обкладинку для повернення Леннона, але Оно не могла визначитися із фотографією[5]. Щоб встигнути випустити альбом до Різдва, Geffen використали один сингл як передню обкладинку, а для задньої обкладинки взяли кадр із тієї ж фотосесії. Треки були впорядковані як діалог між Ленноном і Оно: кожна пісня Джона чергувалася з піснею Йоко[6]. На обкладинці перших партій альбому порядок пісень не був вказаний.
Перші продажі альбому були мляві. У Великій Британії альбом сягнув лише позиції № 14, а пізніше впав до № 46, у США сягнув позиції № 11[6][7][8]. Пізніше диск очолив американський альбомний чарт Billboard і тримався на № 1 вісім тижнів, а у Великій Британії піднявся до № 2, де тримався 7 тижнів, а пізніше на 2 тижні очолив хіт-парад[9].
Трек «Woman» став посмертним синглом Леннона (на зворотній стороні — пісня Оно «Beautiful Boys»)[10]. Він вийшов 12 січня 1981 року у США і 16 січня у Великій Британії[nb 2], досягши № 1 у Великій Британії та США у чарті Cash Box — і № 2 у чарті BillboardHot 100, де протримався три тижні[11][12]. Фінальним синглом з диску стала пісня «Watching the Wheels» (на зворотній стороні трек Оно «Yes, I’m Your Angel»), який досягнув позиції № 10 у США і № 30 у Великій Британії. Цей сингл випустили 13 березня 1981 року у США і 27 березня у Великій Британії[nb 3][13].
Примірник цього альбому, який Джон Леннон підписав Марку Чепмену, виставили на продаж за 525 тисяч доларів США 2003 року[14]. 2010 року його знову виставили на продаж[15]. За деякими даними, у квітні 2011 року його продали за 530 тисяч фунтів[16].
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
