Deus ex machina

Deus ex machina в класичному театрі: мізансцена «Медеї» Еврипіда, раптова поява крилатої колісниці Геліоса. 2009 рік, Сіракузи, Італія

Deus ex machina (укр. бог із машини, ['de.ʊs eks 'maːkʰi.naː]) — прийом драматургії[1]; латинська фраза, що означає несподіваний поворот у фабулі завдяки втручанню сторонніх могутніших сил чи обставин. Фраза бере свої витоки у театрі Стародавньої Греції, де для появи персонажів-богів на сцені застосовувалися механічні пристрої[2].

Ставлення критиків до такого прийому часто негативне. Вважається, що автор загнав себе в глухий кут, а тому ситуація вимагає чудодійного порятунку. Однак автори іноді застосовують його цілком свідомо, наприклад, щоби підкреслити безвихідь ситуації, або створити комічний ефект.

Походження

Модель античної Deus Ex Machina

Фраза походить від прийому в античному театрі, коли в небі з'являється божество, щоб вирішити конфлікт. Зображення божества рухалося за допомогою крана. Використання цього прийому відоме з V ст. до н. е. в «Філоктеті» Софокла та багатьох постановках Еврипіда. Найчастіше фраза «Deus ex machina» стосується неочікуваного порятунку від нездоланного для головних персонажів лиха[2].

Реалізація Deus ex machina в американських фільмах породила іншу споріднену назву: «прибуття кавалерії»[2][3].

Критика

Прийом Deus ex machina часто вважається мистецтвознавцями небажаним, оскільки непослідовно вирішує сюжетний конфлікт, тим самим штучно скорочуючи твір і знецінюючи попередні події. Наприклад, на допомогу героям в останню мить прибуває підмога; в них з'являється невідома досі інформація; або стається вигідний збіг обставин[3]. Так, у фільмі «Знаки» нездоланні злі інопланетяни в фіналі виявляються вразливі до звичайної води[4].

Приклади обґрунтованої Deus ex machina

Герберт Велз у «Війні світів» застосував Deus ex machina для усунення ворогів: марсіани, що напали на Землю, гинуть від тутешніх бактерій. Письменник використав це з іронією: наймогутніші істоти виявляються безсилими проти, здавалося б, найменших і найслабших; водночас цим підкреслюється як життя в стерильних умовах зробило їх вразливими[5].

Джон Толкін вважав Deus ex machina невід'ємною частиною казкової оповіді та регулярно використовував у своїх творах, називаючи «евкатастрофою». Її суть полягає в неочікуваній чудесній благодаті, завдяки якій рятуються герої. Наприклад, у «Володареві перснів» чарівник Ґандальф рятується від Сарумана, а Фродо й Сем від виверження Судної Гори[5].

У фільмі «Монті Пайтон і Священний Грааль» через Deus ex machina в поєднанні з анахронізмом досягається комічний ефект: лицарів, які зібралися на вирішальну битву, заарештовує поліція[5]. В «Парку Юрського періоду» «богом з машини» постає тиранозавр, завдяки раптовій появі якого герої рятуються від рапторів[6].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Deus ex machina [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.] у словнику Merriam-Webster
  2. ↑ а б в deus ex machina | Definition, Examples, & Facts | Britannica. www.britannica.com (англ.). Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 2 січня 2022.
  3. ↑ а б How to Spot a Deus Ex Machina: The Narrative Trope Explained. Film School Rejects (амер.). 13 жовтня 2021. Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.
  4. ↑ Norma (15 липня 2021). Deus Ex Machina: How to USE and/or AVOID in Screenwriting. Industrial Scripts® (амер.). Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.
  5. ↑ а б в Westfahl, Gary (2005). The Greenwood Encyclopedia of Science Fiction and Fantasy: Themes, Works, and Wonders (англ.). Greenwood Publishing Group. с. 195—196. ISBN 978-0-313-32951-7. Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.
  6. ↑ The 15 Biggest Deus Ex Machina Moments In Film History, Ranked By How Crazy They Were. ScreenRant (амер.). 13 серпня 2020. Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.


Театр Це незавершена стаття про театр.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.