Crash Bandicoot N. Sane Trilogy

Crash Bandicoot N. Sane Trilogy
РозробникVicarious Visions
ВидавецьActivision
Дистриб'юторMicrosoft Store Редагувати інформацію у Вікіданих, PlayStation Store Редагувати інформацію у Вікіданих, Nintendo eShop Редагувати інформацію у Вікіданих і Steam Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанр(и)Платформер
Платформа
Дата випуску
  • PlayStation 4
  • 30 червня, 2017
  • PC, Switch, Xbox One
  • 29 червня, 2018
Режим гриоднокористувацька гра[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Моваанглійська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, французька[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, італійська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, німецька[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, іспанська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, японська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих і російська Редагувати інформацію у Вікіданих
Творці
ПродюсерКара Массі
Режисер(и)Ден Тангуай
Ігродизайнер(и)Ден Тангуай
Програміст(и)Дейв Кальвін
Художник(и)Дастін Кінг
Композитор(и)Джош Манселл
Технічні деталі
НосійBlu-ray Disc Редагувати інформацію у Вікіданих, цифрова дистрибуція Редагувати інформацію у Вікіданих, ігровий картридж Редагувати інформацію у Вікіданих і цифрове завантаження[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Crash Bandicoot
Офіційний сайт​(англ.)​(нім.)​(фр.)​(нід.)​(італ.)​(ісп.)​(порт.)​(араб.) Редагувати інформацію у Вікіданих

Crash Bandicoot N. Sane Trilogy — це гра платформер, розроблена Vicarious Visions та видана Activision. Це збірник ремастерів перших трьох ігор із серії Crash Bandicoot: Crash Bandicoot, Cortex Strikes Back і Warped, які спочатку були розроблені Naughty Dog для PlayStation протягом 1990-х. Гра вперше вийшла на PlayStation 4 у червні 2017 року, а версії для Microsoft Windows, Nintendo Switch та Xbox One вийшли у червні 2018 року. Вона отримала позитивні відгуки критиків і продалася тиражем понад 10 мільйонів примірників.

Відгуки

Crash Bandicoot N. Sane Trilogy отримав «загалом сприятливі» відгуки критиків, згідно з агрегатором оцінок Metacritic.[14]

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж Steam — 2003.
  2. ↑ Crash Bandicoot N. Sane Trilogy for PlayStation 4 Reviews. Metacritic. Архів оригіналу за 15 липня 2017. Процитовано 18 липня 2017.
  3. ↑ Crash Bandicoot N. Sane Trilogy for Nintendo Switch Reviews. Metacritic. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 29 червня 2018.
  4. ↑ Crash Bandicoot N. Sane Trilogy for Xbox One Reviews. Metacritic. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 29 червня 2018.
  5. ↑ Crash Bandicoot N. Sane Trilogy for PC Reviews. Metacritic. Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 29 червня 2018.
  6. ↑ Carter, Chris (29 червня 2017). Review: Crash Bandicoot N. Sane Trilogy. Destructoid. Архів оригіналу за 1 липня 2017. Процитовано 29 червня 2017.
  7. ↑ Slead, Evan (3 липня 2017). Crash Bandicoot N. Sane Trilogy review. Electronic Gaming Monthly. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 3 липня 2017.
  8. ↑ Reiner, Andrew (29 червня 2017). Aged Like A Fine, Orange Wine – Crash Bandicoot N. Sane Trilogy – PlayStation 4. Game Informer. Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 29 червня 2017. [Архівовано 2017-06-29 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Kozanitis, James (1 липня 2017). Crash Bandicoot N. Sane Trilogy Review – Warping to the Present. Game Revolution. Архів оригіналу за 1 липня 2017. Процитовано 1 липня 2017.
  10. ↑ Brown, Peter (29 червня 2017). Crash Bandicoot N. Sane Trilogy Review. GameSpot. Архів оригіналу за 1 липня 2017. Процитовано 29 червня 2017.
  11. ↑ Blain, Louise (29 червня 2017). Crash Bandicoot N. Sane Trilogy review: 'Makes the Binding of Isaac feel like a summer getaway. GamesRadar. Архів оригіналу за 1 липня 2017. Процитовано 29 червня 2017.
  12. ↑ Dornbush, Jonathon (29 червня 2017). Crash Bandicoot N. Sane Trilogy Review. IGN. Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 29 червня 2017.
  13. ↑ Oh, Ashley (30 червня 2017). Crash Bandicoot N. Sane Trilogy. Polygon. Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 30 червня 2017.
  14. ↑ Crash Bandicoot N. Sane Trilogy. Metacritic (англ.). Архів оригіналу за 10 березня 2019. Процитовано 14 грудня 2019.