Chlamyphorus truncatus

Chlamyphorus truncatus

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Підклас: Звірі (Theria)
Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)
Надряд: Неповнозубі (Xenarthra)
Ряд: Броненосці (Cingulata)
Родина: Chlamyphoridae
Рід: Chlamyphorus
Harlan, 1825
Вид: C. truncatus
Біноміальна назва
Chlamyphorus truncatus
Harlan, 1825

Посилання
Вікісховище: Chlamyphorus truncatus
Віківиди: Chlamyphorus truncatus
EOL: 328488
ITIS: 624890
МСОП: 4704
NCBI: 450267

Chlamyphorus truncatus[2] — вид неповнозубих ссавців з родини Chlamyphoridae[3]. Проживає в центральній частині Аргентини, мешкає на луках і пласких піщаних ділянках, порослих кактусами і колючими кущами.

Відносять до монотипового роду Chlamyphorus Fitzinger, 1871. Сестринським видом є Calyptophractus retusus, з яким Chlamyphorus truncatus формує підродину Chlamyphorinae, одну з двох в родині Chlamyphoridae.

Chlamyphorus truncatus — найменший серед броненосців, його розміри 7-10 см у довжину. Є нічною твариною. Живе у норах, які викопує у землі, зазвичай поблизу мурашників. Живиться мурахами і їх личинками, іноді гусінню, равликами та різноманітними комахами, а також рослинною їжею.

З 1970 року вид перебуває під загрозою зникнення. Основною проблемою є знищення природного середовища, де він мешкає.

В аргентинській провінції Мендоса Chlamyphorus truncatus було оголошено пам'яткою природи провінційного рівня законом № 6599 від 12 травня 1998[4].

Примітки

  1. ↑ Superina, M.; Abba, A.M.; Roig, V.G. (2014). Chlamyphorus truncatus. The IUCN Red List of Threatened Species. IUCN. 2014: e.T4704A47439264. doi:10.2305/IUCN.UK.2014-1.RLTS.T4704A47439264.en. {{cite journal}}: Проігноровано невідомий параметр |last-author-amp= (довідка)
  2. ↑ Gardner, Alfred (16 November 2005). Wilson, Don E., and Reeder, DeeAnn M., eds. ed. Mammal Species of the World (3rd ed.) [Архівовано 22 липня 2019 у Wayback Machine.]. Baltimore: Johns Hopkins University Press, 2 vols. (2142 pp.). pp. 96. ISBN 978-0-8018-8221-0. OCLC 62265494.
  3. ↑ ДНК-анализ уравнял глиптодонтов с броненосцами. PaleoNews. 24 лютого 2016. Архів оригіналу за 7 липня 2017. Процитовано 13 квітня 2017.
  4. ↑ LEY 6.599. Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 27 травня 2019. [Архівовано 2018-02-18 у Wayback Machine.]