«Bitterblue» — восьмий студійний альбом валлійської співачки Бонні Тайлер, випущений 11 листопада 1991 року на лейблі «Hansa Records[en]». «Bitterblue», створений у стилі поп-року, описувався німецьким продюсером та композитором Дітером Боленом як «більш комерційний», ніж попередні альбоми Тайлер. Болен почав працювати зі співачкою на початку 1991 року, він написав і спродюсував кілька пісень для альбому. У «Bitterblue» також представлені композиції Альберта Гаммонда[en], Ніка Кершоу[en] і Джорджо Мородера.
«Bitterblue» мав змішані оцінки від музичних критиків, пісні отримали схвальні відгуки, тоді як продюсування було розкритиковане. Альбом мав великий успіх у континентальній Європі, де він очолив чарти Австрії та Норвегії. 1992 року він отримав тричі платинову сертифікаціюIFPI в Норвегії[2]. До альбому вийшло три сингли, серед яких хіти «Bitterblue[en]» та «Against the Wind[en]».
Написання і запис
У 1990 році Тайлер підписала контракт з лейблом «Hansa Records». «Bitterblue» став її першим мультипродюсерським альбомом, у його створенні брали участь Дітер Болен, Луїс Родрігес, Рой Біттан[en], Девід Йорет, Джорджо Мородер і Нік Кершоу[en]. Болен стверджував, що Тайлер неохоче погодилася на запис його пісень, оскільки вважала їх більш комерційними, ніж її попередні роботи[3]. Заголовний трек включає елементи шотландської народної музики, зокрема волинку та акордеон, він був натхненний хітом Рода Стюарта«Rhythm of My Heart[en]»[3].
Надалі Тайлер записала ще два альбоми з Боленом. Своє авторство і продюсування пісень Болен часто підписував під псевдонімами Говард Г'юстон, Стів Бенсон та Дженніфер Блейк. Тайлер стверджувала, що таким чином Болен вирішив замаскувати свою участь, задля уникнення упередженого ставлення радіо-діджеїв до альбому[4].
«Bitterblue» був записаний в п'яти студіях, розташованих в Німеччині, Великій Британії і США. Дітер Болен, Нік Кершоу, Джорджо Мородер, Девід Йорет займалися записом і продюсуванням пісень власного авторства, а Луїс Родрігес виступив співпродюсером трьох треків. Пісні, написані Альбертом Гаммондом і Даян Воррен[en], були спродюсовані Роєм Біттаном на студіях «Conway» і «A&M» у Лос-Анджелесі[5]. Пісню «Heaven Is Here» Тайлер записала в дуеті з Мородером, а «Till The End Of Time» — з Деном Гартманом. Обидві пісні були написані Мородером. Тайлер також у співавторстві з Девідом Мадіраном написала текст до пісні «Whenever You Need Me»[5].
Відгуки критиків
Томаc Мурейка з «AllMusic» оцінив альбом на три з половиною зірки з п'яти, назвавши його «приємною збіркою поп-мелодій». За його словами, співпраця з Джорджо Мородером «[надала] творчості Тайлер сучасного блиску, який обрамляє її вокал у піснях». Мурейка прийшов до висновку, що «Bitterblue» «кращий, ніж більшість поп-записів», але не такий «сильний», як її робота з Джимом Стейнменом[en] і Дезмондом Чайлдом[1]. У рецензії до головного синглу журнал «Billboard» розкритикував продюсування Болена: «бомбезний продакшн, з поривом волинки і хором щебечучих дітей на передньому плані, перекриває характерний хриплуватий голос Тайлер»[6].
.svg){kind=small}