Auld Lang Syne

«Auld Lang Syne» (вимовляється [ˈɔːl(d) lɑŋˈsəin]) — шотландська народна пісня на слова Роберта Бернса, якою в англомовному світі заведено зустрічати Новий рік. Приблизний переклад назви з шотландської мови: «Давно-давно» (сучасною англійською — «old long since»).

Роберт Бернс зазначав, що він лише записав слова пісні, відомої в Шотландії віддавна.

Слова

У варіанті Роберта Бернса

Should auld acquaintance be forgot,
and never brought to mind?
Should auld acquaintance be forgot,
and days o'auld lang syne?

CHORUS:
For auld lang syne, my jo,
for auld lang syne,
we'll tak a cup o’ kindness yet,
for auld lang syne.

And surely ye'll be your pint-stowp!
and surely I'll be mine!
And we'll tak a cup o’ kindness yet,
for auld lang syne.

CHORUS

We twa hae run about the braes,
and pu'd the gowans fine;
But we've wander'd mony a weary foot,
sin auld lang syne.

CHORUS

We twa hae paidl'd i' the burn,
frae morning sun till dine;
But seas between us braid hae roar'd
sin auld lang syne.

CHORUS

And there's a hand, my trusty fiere!
and gie's a hand o’ thine!
And we'll tak a right gude-willy waught,
for auld lang syne.

CHORUS

У перекладі Миколи Лукаша

За молоді літа

Не забувається повік,
Що серце пам'ята, —
I дружба перша, і любов,
I молоді літа.

Так вип'єм, друже мій старий,
За молоді літа,
Іще раз, друже мій, налий
За молоді літа!

Ходили вдвох ми по полях,
Де золоті жита,
Та розійшлись у нас путі
На довгії літа.

Бродили вдвох ми по річках,
Де хвиля золота,
Та розлучили нас моря
На довгії літа.

Подай же руку, як колись,
Бо дружба нам свята,
I знову думкою вернись
У молоді літа…

Так вип'єм, друже мій старий,
За молоді літа,
Іще раз, друже мій, налий
За молоді літа!

Див. також