9-та пластунська стрілецька Краснодарська Червонопрапорна, орденів Кутузова та Червоної Зірки, добровольча дивізія імені Верховної Ради Грузинської РСР — єдине пластунське військове з'єднання СРСР у Німецько-радянській війні. Особовий склад укомплектований в основному кубанськими козаками та обмундирований в козацький однострій[1].
Назви: з липня 1918 року 1-ша Курська радянська піхотна дивізія; з вересня 1918 року 9-та піхотна дивізія (РСЧА) (1918 року); з жовтня 1918 року 9-та стрілецька дивізія (РСЧА) (1918 року); з 16.10.1921 року 1-ша Кавказька стрілецька бригада і 2-га Кавказька стрілецька бригада; з 22.07.1922 року 1-ша Кавказька стрілецька дивізія; з 1931 року 1-ша гірсько-піхотна дивізія; з 1936 року 9-та гірськострілецька дивізія; з вересня 1943 року 9-та пластунська стрілецька дивізія; з червня 1946 року 9-та окрема кадрова пластунська стрілецька бригада; 9.6.1949 року 9-та гірськострілецька дивізія (СРСР).
Формування
9-та пластунська стрілецька Краснодарська, Червонопрапорна, орденів Кутузова та Червоної Зірки добровольча дивізія імені Верховної Ради РСР Грузії сформована 20 липня 1918 року, як 1-ша Курська радянська піхотна дивізія з червоногвардійських і партизанських загонів Курської, Льговської і Бєлгородської губерній. У жовтні 1918 року отримала найменування 9-та стрілецька дивізія[2]. 16 жовтня 1921 дивізія переформовувалися в 1-шу та 2-гу Кавказькі бригади з дислокацією в Тбілісі і Батумі. А через 7 місяців, 22 липня 1922 року, з цих двох бригад формується 1-ша Кавказька стрілецька дивізія. У 1931 році дивізія переформовувалися в гірськострілецьку дивізію.[3] 21.05.1936 року перейменована в 9-ту Кавказьку гірськострілецьку дивізію.
9-та пластунська стрілецька дивізія
На початку вересня 1943 дивізія була виведена в резерв Ставки ВГК і переформована в 9-ту пластунську стрілецьку Краснодарську Червонопрапорну ордена Червоної Зірки дивізію імені ЦВК РСР Грузії, в основному зі складу кубанських козаків. Полки дивізії ділилися на пластунські батальйони і сотні.
Наступниками дивізії з передачею нагород і найменувань стали:
З червня 1946 року по червень 1949 - 9-та окрема кадрова пластунська стрілецька Краснодарська, Червонопрапорна, орденів Кутузова та Червоної Зірки бригада імені Верховної Ради Грузинської РСР
З 9 червня 1949 року по 1954 рік знову 9-та горнострілкова Краснодарська, Червонопрапорна, орденів Кутузова та Червоної Зірки дивізія з 17 січня 1950 року пункт дислокації Майкоп
З 10 червня 1954 року - 9-та стрілецька Краснодарська, Червонопрапорна, орденів Кутузова та Червоної Зірки дивізія імені Верховної Ради Грузинської РСР
З травня 1957 року 80-та мотострілецька Краснодарська, Червонопрапорна, орденів Кутузова та Червоної Зірки дивізія
З грудня 1964 відновлений номер дивізії — 9-та мотострілецька Краснодарська Червонопрапорна орденів Кутузова та Червоної Зірки дивізія імені Верховної Ради Грузинської РСР
З жовтня 1992 року через 9-й мсд сформована 131-тя окрема мотострілецька Краснодарська, Червонопрапорна, орденів Кутузова та Червоної Зірки, Кубанська козача бригада
З 1 лютого 2009 року 7-ма Краснодарська Червонопрапорна орденів Кутузова та Червоної Зірки військова база з пунктом дислокації Гудаута, Абхазія
в 1928 році — 1-й Кавказької стрілецької дивізії було присвоєно ім'я «ЦВК РСР Грузії» (в подальшому Верховної Ради Грузинської РСР);
29 лютого 1928 року — Почесний революційний Червоний Прапор - нагороджена в ознаменування 10-річчя РСЧА і за бойові заслуги на фронтах "Громадянської війни";
22 березня 1936 року — Орден Червоної Зірки - нагороджена за відміну в боях проти білогвардійських військ в період Громадянської війни, допомогу повстанцям грузинським трудящим в 1921 році і активну роботу по зміцненню Радянської влади в Грузії та Вірменії;
3 вересня 1943 року — почесне найменування «Краснодарська» — присвоєно наказом Верховного Головнокомандуючого від 3 вересня 1943 року за розгром німецько-фашистських загарбників на Кубані, звільнення Кубані і її крайового центру — міста Краснодара
26 квітня 1945 року — орденом Кутузова 2-го ступеня — нагороджена указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 квітня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому доблесть і мужність.
Найкращі воїни дивізії
Гребенюк Федір, червоноармієць, стрілець 193-го пластунського стрілецького полку.
Капітонов Михайло[5], розвідник 193-го пластунського полку, сержант. Учасник Параду Перемоги.
Карабанов Степан[6], командир відділення 140-го окремого саперного батальйону
Кіча Павло[7], помічник командира разведвзвода 193-го пластунського полку, старший сержант. Учасник Параду Перемоги.
Шаров Василь[8], механік-водій САУ 1448-го самохідного артилерійського полку
Відомий люди дивізії:
Герой Соціалістичної Праці. Панкратьєв Микола. Командир мінометної батареї 36-го пластунського полку.
Література
Шевченко Н. І., Калиновський П. Н. Дев'ята пластунська. - Москва, 1970
Петрашін І. М. Бойовий шлях Краснодарській пластунської дивізії. - Краснодар, 1973
Тарасенко М. Н. Про героїчний шлях Краснодарській Червонопрапорної пластунської дивізії. - Краснодар, 1983
Краснодарська пластунська Бойовий шлях в роки Громадянської та Великої Вітчизняної війни. Збірник. Упоряд. Л. В. Тимофєєва, М. Н. Тарасенко. Рецензенти: генерал-майор А. А. Дорофєєв, полковник Г. В. Захаров - Краснодар : Кн. вид-во, 1990.- 400 с. ISBN 5-7561-0547-6
М. Н. Тарасенко. Краснодарская Пластунская / рецензент генерал-майорА. А. Дорофеев. — Краснодар : Краснодарское книжное издательство, 1970. — 400 с. — 5000 прим. — ISBN ISBN 5-7561-0547-6.
Рудяк Л. С. Краснодарская Краснознамённая: 90 лет ратного пути (9-я мсд, 131-я омсбр, 7-я Военная база) / под общ. ред. Л. С. Рудяка, консультант генерал-майорА. А. Дорофеев. — Майкоп : Качество, 2009. — 419 с. — ISBN 978-5-9703-0221-7.
Пред. Гл. ред. комиссии Н. В. Огарков. Советская Военная Энциклопедия: (В 8 томах) Т.4. — Москва : Воениздат, 1977. — С. 656 с.
Кавалери ордена Слави трьох ступенів. Короткий біографічний словник - М.: Військове видавництво, 2000..
Велика Вітчизняна війна 1941-1945: енциклопедія / головний редактор генерал армії, професор М. М. Козлов. Редколегія : Ю. Я. Барабаш, П. А. Жилін (зам.гл.ред.), В. І. Канатів (отв.секретарь) і ін. / - М., Радянська енциклопедія, 1985 С.376.
Радянська військова енциклопедія у 8 томах. - М.: Воениздат, 1976-1980, том 4, С.429,430.