9-й механізований корпус (СРСР)
9-й механізований корпус — оперативно-тактичне військове об'єднання в складі ЗС СРСР періоду Другої Світової війни. Всього корпус формувався двічі: в листопаді 1940 року та в серпні 1943 років. Перше формуванняКорпус розпочав своє формування в листопаді 1940 року на території Київського ОВО. До його складу увійшли новостворені 19-та і 20-та танкові дивізії та переформована із стрілецької 131-ша моторизована дивізія. Станом на 10 червня 1941 року в корпусі було 298 легких танків, 73 бронеавтомобілі, 1067 автомобілів, 133 трактори і 181 мотоцикл. З початком Радянсько-німецької війни корпус вів важкі оборонні бої південно-східніше Луцька, брав участь в контрударі радянських механізованих корпусів проти 1-ї танкової групи Клейста в районі Луцьк — Дубно — Броди 26 червня – 2 липня 1941 року. В подальшому корпус з важкими оборонними боями відійшов на річку Случ. 7 липня корпус отримав наказ відійти на Коростеньський УР і зосередитись в районі 15-20 км південно-західніше Коростеня с метою подальшої контратаки в напрямку Новоград-Волинська і Житомира. Станом на 7 липня в корпусі налічувалось 164 танки. Протягом 10-14 липня 1941 року 9-й мехкорпус у взаємодії зі стрілецькими корпусами 5-ї армії наносив контрудар по ворогу, внаслідок чого втратив майже всі танки (станом на 15 липня їх в корпусі залишилось 32). Протягом липня-серпня 1941 року корпус з важкими боями відходив в напрямку Києва. 19 серпня отримано директиву штабу Південно-Західного фронту на відведення корпусу за Дніпро. На її виконання ввечері 22 серпня частини 9-го і 22-го механізованих корпусів переправились через річку Прип'ять, а на ранок 23 серпня з’єднання пройшли рубіж річки Дніпро. На ранок 24 серпня 1941 року 9-й мехкорпус зосередився північніше Чернігова, зайнявши оборону і прикриваючи підступи до міста з півночі. На початку вересня 1941 року 9-й і 22-й механізовані корпуси були зведені в батальйони і включені до складу 15-го і 31-го стрілецьких корпусів. Командири корпусу
Склад корпусу
Друге формуванняВдруге 9-й механізований корпус сформований у серпні 1943 року в Ясній Поляні Тульської області[1] й включений до складу 3-ї гвардійської танкової армії. В другій половині вересня 1943 року корпус було перекинуто на Воронезький фронт і переміщено до Дніпра. 22 вересня південно-східніше Києва, на Букринському напрямку корпус розпочав форсування Дніпра. Особливо відзначились бійці 69-ї механізованої бригади, за що 38 її воїнів удостоєні звання Героя Радянського Союзу (з них 32 — бійці 1-го мотострілецького батальйону). 26 жовтня по 1 листопада корпус було потайки перекинуто на Лютізький плацдарм північніше Києва. До 20 грудня 1943 року корпус вів оборонні бої північніше Києва, а в ніч на 21 грудня був замінений військами 38-ї армії. 29 грудня 1943 року корпус пішов у наступ на Коростишів, беручи участь в Житомирсько-Бердичівській наступальній операції (24.12. 1943 – 14.01.1944 р). Вранці 31 грудня воїни 9-го мехкорпусу звільнили Житомир. В ході проведення Проскурівсько-Черновицької наступальної операції (4.03 – 17.04. 1944 р.) корпус, після сильної арт.підготовки 4 березня 1944 року пішов у прорив і вранці 12 березня вийшов на підступи до Проскурова. Повна назва9-й механізований Київсько-Житомирський Червонопрапорний, орденів Суворова і Кутузова корпус КомандуванняКомандири корпусу:
Начальники штабу корпусу:
Склад корпусу
Нагороди і почесні найменування
Література
Примітки
Посилання
|