|
6Б2
6Б2 — протиосколковий бронежилет. Армійський протиосколковий бронежилет першого покоління. Був першим серійним загальновійськовим бронежилетом Радянської армії. Розроблений в СРСР «ВНІІСталі» у кінці 1978 року на базі жилета ЖЗТ-71 для МВС, конструктор зазначених жилетів Ю. Г. Івлієв. Прийнятий на постачання РА в 1981 році під індексом ГРАУ 6Б2 (індекс розробника Ж-81). Використовувався в комплекті зі сталевим шоломом (каскою) СШ-68. Широко застосовувався у війні в Афганістані. 6Б2 складається з грудної і спинної частин, з'єднаних між собою в області плечового суглобу і з допомогою бічних застібок. Захисна композиція, поміщена в чохол з капронової тканини, складається з титанових бронепластин АДУ-605-80: грудна частина містить 19 пластин в двох рядах по три пластини в два шари[1]. Номінальна товщина бронепластин 1,25 мм (фактична товщина, з урахуванням плюсового допуску досягає 1,4 мм) і тканинного пакету з 30 шарів Арамідної тканини ТСВМ-ДЖ, що безпосередньо примикає до тіла бійця. Жилет забезпечує протиосколковий захист, включаючи захист від стрілоподібних вражаючих елементів танкових пострілів (т.зв. «стрілець») з енергією 700 Дж, і захист від пістолетних куль. Протиосколкова стійкість до стандартного сферичному уламку масою 1 г перевищує 700 м/с. Залежно від розміру, маса бронежилета 6Б2 становила 4,2 — 4,8 кг. Площа захисту 28 - 30 кв. дм. Особливістю конструкції є застосування в захисній структурі т. зв. монтажної плати, до якій встановлювалися жорсткі бронеелементи. За таким же принципом були влаштовані всі наступні радянські загальновійськові бронежилети першого покоління (6Б3, 6Б4 та 6Б5). Див. такожПримітки
Посилання |
||||||||||||
