437 км (зупинний пункт)

437 км Лиманська дирекція Донецька залізниця станція
Розташування
Розташування	с-ще Степове, с. Красногорівка
Координати	48°11′50.9″ пн. ш. 37°41′29.5″ сх. д.
Структура
Лінія(ї)	Ясинувата-Пасажирська — Покровськ
Платформ	2
Тип платформ	бічні
Колій	2
Інша інформація
Власник	Донецька залізниця
Оператор	Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ)	482733
Мапа

п о р Дільниця Ясинувата — Покровськ

Легенда  Павлоград I   Чаплине  М18 0 Покровськ вул. Добропільська  Рутченкове – Дубове  394 394 км 398 № 11 403 Гродівка  4 Новогродівка М30 7 Доп. пост 8 км Михайлівка 9 10 км    р. Солона 15 Пласти 407 407 км 411 № 10 413 Желанна 421 № 9 423 № 8 426 426 км 429 Очеретине 432 432 км 433 433 км  Горлівка  437 437 км 441 Хімік Авдіївський коксохім 443,3 Авдіївка 445,5 446 км 446,5 447 км  Донецьк  449,8 450 км 451,6 452 км М30  обхід ст. Ясинувата   Доля  453,8 454 км 454,9 Ясинувата-Пасажирська  Ясинувата

437 кіломе́тр — пасажирська зупинна залізнична платформа Лиманської дирекції Донецької залізниці.

Розташована між с-щем Степове та с. Красногорівка, Покровський район, Донецької області на лінії Ясинувата-Пасажирська — Покровськ між станціями Авдіївка (8 км) та Очеретине (6 км).

Станом на початок 2016 р. через платформу слідують приміські електропоїзди, проте не зупиняються.

Історія

Перша назва зупинного пункту 437 км — роз'їзд № 1 Галушкине, який був відомий майже з перших років експлуатації Катерининської залізниці. Свою назву роз'їзд успадкував від курганної групи Могила Галушкина в 2 верстах на північ від будки полустанку (1 верста від траси залізниці). У 2 верстах на схід від будки була пробита низка колодязів, а на північний схід розташовувалися хутори у верхів'ях балки Скотувата (Кам'янка). Після укладки другої колії на ділянці Гришине (Покровськ) — Ясинувата у 1895 році пряма необхідність у роз'їзді відпала, і його перевели до категорії блок-постів. Відомості про вантажну роботу роз'їзду відсутні[1][2].

Станом на 1894 рік, по роз'їзді робив зупинку товаро-пасажирський потяг № 5/6 Катеринослав (Дніпро-Головний) — Харцизськ (о 5-й ранку — на Харцизьк, о 9-й вечора — на Катеринослав) із вагонами I, II й III класу. В 1897 році пасажирські потяги по роз'їзді вже не зупинялися, втім у вказівниках пасажирських сполучень цей роздільний пункт фігурував ще довго. В 1916—1917 роках по роз'їзді (по документах — блок-пост № 7 Галушкине) знову відкривається пасажирське сполучення — тут зупиняється поштовий потяг № 3/4 Долинська — Ростов (опівдні — на Ростов, о 6-й вечора — на Долинську). Після 1921 року зупинки пасажирських складів по Галушкиному знову скасовуються, й відновлюються лише після Другої Світової війни — із початком курсування приміських потягів. Саме тоді й було встановлено сучасну назву зупинного пункту[3][4][5].

Примітки

1. Статистический отдел Министерства путей сообщения. Ежемесячное издание. Выпуск за июнь 1895 г. СПб. 1895.
2. Военно-топографическая карта Ф.Ф.Шуберта. Трёхверстовка. Лист 26-16 с привязкой, Бахмут. Архів оригіналу за 13 грудня 2017.
3. Указатель железнодорожных, пароходных и иных пассажирских сообщений. Зимнее движение 1894-1895 г. СПб. 1894.
4. Официальный указатель железнодорожных, пароходных и других пассажирских сообщений. Летнее движение 1897 г. СПб. 1897.
5. Официальный указатель железнодорожных и других пассажирских сообщений с мая 1917 года. Пг. 1917.

Джерела

• Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
• Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)