23 × 152 мм

Набій калібру 23х152 мм
Тип набою:	малокалиберні автоматичні гармати
Країна-виробник:	СРСР
Історія виробництва:
Виготовлялось:	1941
Балістичні властивості
Вага/тип кулі Швидкість Енергія 188 гр (12 г) 980 м/с 90 кДж[1]

23 мм бронебійно-запалювальний-трасуючий (з елементом кріплення на стрічку) та осколково-запалювальний набої

23×152 мм — унітарний набій для артилерійських систем.

Історія

Снаряд був розроблений в СРСР на початку 1941 року і спочатку використовувався в авіаційній гарматі ВЯ, яка встановлюється на штурмовики Іл-2. Після закінчення Другої світової війни надходив на озброєння армій соціалістичних держав (разом зі зброєю радянського виробництва).

Використовувався у вкладних стволиках для практичної стрільби з гармат танків і САУ.

Після війни на базі патрона ВЯ створений патрон для зенітних автоматів 2А7 («Шилка») і 2А14 (ЗУ-23-2).

Варіанти

• бронебійний запалювальний трасуючий (БЗТ)
• осколковий запалювальний (ОЗ)
• осколковий запалювальний трасуючий (ОЗТ).

Див. також

• 23×115 мм

Примітки

1. Automatic cannon ammunition 20-57mm calibers, applications and projectile developments (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтень 2016. Процитовано 2 березень 2016.

Література

• Широкорад А. Б. Энциклопедия отечественной артиллерии. — Минск : Харвест, 2000. — 1156 с. — ISBN 985-433-703-0.
• Широкорад А. Б. История авиационного вооружения. — Минск : Харвест, 1999. — 560 с. — ISBN 985-433-695-6.