12,7 × 81 мм |
---|
|
Країна-виробник: | Велика Британія |
---|
Було використано: | Велика Британія Італія Японія |
---|
Війни та конфлікти: | Друга світова війна |
---|
|
Конструктор: | Vickers |
---|
Час створення: | 1921 |
---|
|
Тип гільзи | пляшкоподібна |
---|
Вага набою, г | 36,5 |
---|
Діаметр кулі, мм: | 13,10 |
---|
Діаметр шиї гільзи, мм: | 13,18 |
---|
Діаметр плеча гільзи, мм: | 16,30 |
---|
Діаметр фланця гільзи, мм: | 29,60 |
---|
Товщина фланця гільзи, мм: | 1,97 |
---|
Довжина гільзи, мм: | 81,20 |
---|
Довжина набою, мм: | 108,70 |
---|
Максимальний тиск, МПа: | 10 540 МПа (1 529 000 psi) |
---|
12,7×81 мм (.5 Vickers, .5 Breda, 12,7×81 мм SR Breda) — великокаліберний британський набій першої половини XX століття. Створений британською компанією «Віккерс» для великокаліберних кулеметів і протитанкових рушниць за прикладом німецького 13,25×92 мм SR і американського 12,7×99 мм. Для набою були бронебійні, запальні і трасуючі кулі. Бронебійна куля мала вагу 37,6 г, початкову швидкість 775 м/с і дульну енергію 11 280 джоулів.[1]
З метою створити собі перевагу, для експорту був розроблений на його основі набій 12,7×81 мм SR Breda (.5 Breda) в 1923 році, який відрізнявся від оригіналу невеликим фланцем і полегшеною кулею. .5 Breda був прийнятий на озброєння армій Японії та Італії.[1]
Зброя
Примітки