109-та окрема бригада територіальної оборони (Україна)
109-та окрема бригада територіальної оборони (109 ОБрТрО) — військове формування Сил територіальної оборони Збройних сил України. Дислокується у Донецькій області. Бригада перебуває у складі Регіонального управління «Схід» Сил ТрО. Була створена у 2018 році як кадроване з'єднання. Після російського повномасштабного вторгнення 2022 року відмобілізована, брала участь у боях. Історія26 квітня 2018 року на засіданні колегії Донецької обласної державної адміністрації затвердили програму формування бригади тероборони. На реалізацію програми у 2018—2019 роках запланували спрямувати 23,6 млн гривень, у тому числі з обласного бюджету — 5 млн грн, 4 млн грн — з бюджету районів, решту — з бюджетів міст та об'єднаних територіальних громад.[1] В кінці вересня того ж року на Донеччині закінчили формування 109-ї бригади територіальної оборони. В Донецькій області було сформовано шість батальйонів тероборони в містах Краматорськ, Бахмут, Покровськ, Мар'їнка, Волноваха, Маріуполь. В Маріуполі базувалось управління бригади. Склад Донецької бригади налічував 3,5 тисячі військовозобов'язаних, приписаних до своїх військкоматів.[2][3][4] 25—29 вересня 2018 року 109-та бригада територіальної оборони провела навчальні збори у Бахмуті. Впродовж п'яти днів у польових умовах резервісти навчалися, як діяти під час захоплення будівель, виявити у лісі схованку, удосконалювали навички стрільби.[5][6] Російське вторгнення 2022 рокуСтаном на 29 серпня 2022 року 21 військовослужбовець бригади нагороджений державними та відомчими нагородами.[7] 1 грудня 2022 року стався обмін полоненими, серед 50 українських військовослужбовців, які були обміняні, були бійці бригади.[8] Станом на початок 2024 року бригада брала участь в битві за Авдіївку.[9] У серпні 2024 року бригада тримала оборону північніше Очеретиного.[10] Структура
Відомі персони
Командування
Втрати2022
2023
2024
ЕмблемаНа емблемі бригади зображені схрещені між собою срібний спис та шабля, які є елементами символіки Кальміуської паланки Запорозької Січі.[22] Див. такожПримітки
Посилання
|