На 25 червня 1941 року під час Прикордонних боїв на північному фланзі німецько-радянського фронту виявилась у тилу військ противника (за деякими даними прикривала штабПівнічно-Західного фронту в районі Паневежиса) і з боями виходила до головних сил корпусу, очевидно, що в боях 28 червня 1941 роки за Даугавпілс участі не брала, і в цілому, діяла у відриві від головних сил корпусу до 3-4 липня 1941 року, з 30 червня 1941 року — у складі групи Гур'єва.
Вранці 30 червня 1941 року бригада вела бій з окремими танками противника. На кінець 30 червня 1941 року бригада, маючи в складі 667 чоловіків при 7 гарматах вийшла на рубіж південно-західний берег озера Лубанс, Сондорі.
2 липня 1941 роки бригаді визначили завдання проведення наступу в загальному напрямку на Варакляни, станцію Межарес, Лівани з метою прикриття дії ударного угруповання армії справа та забезпечення стику з 8-ю армією, яка наприкінці 2 липня 1941 року вийшла на рубіж Даугави в районах переправ. Однак німецькі війська того ж дня самі перейшли в наступ у напрямку Віла, і після опору, частини бригади в районі Віла були розсіяні танками 6-ї танкової дивізіїгенерал-майораФ. Ландграфа.
Залишки бригади відступали в районі шосе Даугавпілс — Остров, 5 липня 1941 року разом з корпусом виведена до фронтового резерву. З середини серпня 1941 року дислокувалась у районі Іваново, в резерві Ставки ВГК.
3 жовтня 1941 року бригада, перебуваючи під Ярославлем, була піднята по тривозі і на літаках почала перекидання по маршруту Коломна, Тула, десантувалася посадковим способом у районі Орла, де зайняла оборону на північний схід від міста і до 11 жовтня 1941 року зі важкими боями відступала до Мценська. Після того, як 11 жовтня 1941 року, положення на Мценському оборонному рубежі відносно стабілізувалося, 19 жовтня 1941 року бригада у складі корпусу перебазована до району на південний захід від Подольська і до 20 жовтня 1941 року перекинута на річку Нара.
21 жовтня 1941 року 1-й батальйон бригади готував оборонну смугу на ділянці Ішино — Горки — Ольхово, 2-й батальйон обороняв Хрести; 3-й батальйон — Стремілово. На 24 жовтня 1941 року підрозділи бригади утримували напрямок Горки — Ольхово з проведенням контратак. 26 жовтня 1941 року частина вийшла на східний берег річки Нара в 1,5 км на південь від району Горки. 27 жовтня 1941 року силами 2-го та 3-го парашутно-десантних батальйонів вийшла на рубіж східна околиця району Горки і вела бої за оволодіння районом Ольховка і в напрямку району Черпішня. 29 жовтня 1941 року закріпилася по північному берегу Нари в районі села Стремілово, разом з частинами 93-ї стрілецької дивізії і 24-ї танкової бригади, де тримала оборону аж до грудня 1941 року.
У липні 1942 року бригада переформована на 117-й гвардійський стрілецький полк.
Друге формування
У другій половині 1942 року було сформовано 10-та повітряно-десантна бригада 2-го формування, але під такою назвою вона в боях участі не брала, в грудні 1942 року переформована на 21-й гвардійський повітряно-десантний полк.
Третє формування
10-та повітряно-десантна бригада 3-го формування започаткована у грудні 1943 року в Московської області та разом з 9-ю, 12-ю бригадами увійшла до складу 15-ї гвардійської Свірської повітряно-десантної дивізії.
По завершенні етапу формування бригада залучалась до проведення низки командно-штабних навчань на місцевості із застосуванням засобів зв'язку в контексті підготовки до проведення бойової повітряно-десантної операції.