1-ша моторизована бригада СС

1-ша моторизована бригада СС
1. SS-Infanterie-Brigade (mot.)
Офіцери 1-ї моторизованої бригади СС, січень 1944.
На службі24 квітня 1941 — 24 січня 1944
КраїнаТретій Рейх Третій Рейх
НалежністьАдольф Гітлер
Вид Ваффен-СС
ТипМеханізовані війська
ЧисельністьБригада
Війни/битвиДруга світова війна
Східний фронт
Командування
Визначні
командувачі
Штандартенфюрер СС Август-Вільгельм Трабандт

1-ша моторизована бригада СС (нім. 1. SS-Infanterie-Brigade (mot.)) — німецьке військове формування, моторизована бригада у складі військ Ваффен-СС, що брала участь у бойових діях на Східному фронті під час Другої світової війни.

Історія

2 квітня 1941 на основі 8-го і 10-го піхотних полків СС (колишні штандарти СС «Тотенкопф») була створена моторизована бригада СС. Перед початком операції «Барбаросса» вона перебувала в підпорядкуванні командного штабу Рейхсфюрера СС, а в серпні 1941 року була повністю передена в підпорядкування Вищому командуванню СС і Поліції «Росія-Південь».

З 21 серпня бригада брала участь в антипартизанських акціях в Україні в районі ЖитомирКоростеньНікополь. У вересні 1941 року стала називатися 1-ю моторизованою бригадою СС. 13 жовтня бригада була передана в підпорядкування Вищому командуванню СС і Поліції «Росія-Центр». Прибувши в район групи армій «Центр», бригада почала нести службу з охорони німецьких комунікацій в районі РильськГлухівШостка. Крім цього, частини бригади залучалися до антипартизанських операцій, діючи при цьому з граничною жорстокістю, як і всі колишні підлеглі Теодора Ейке.

У січні 1942 року бригада була переведена в Курську область, де брала участь у різних антипартизанських і каральних акціях. До 31 травня 1942 року втрати бригади склали 1 306 вбитими, пораненими і зниклими безвісти. До кінця літа 1942 року бригада брала участь у лісових антипартизанських і акціях в районі КурськЛівниВоронеж.

У жовтні 1942 року бригада була перекинута під Невель, і використана в боях проти Червоної армії на півночі від Невеля і при Клевіцах. Після цього частини бригади стали знову залучатися до антипартизанських дій. У листопаді 1942 року бригада брала участь в антипартизанських операціях «Фріда», «Карлсбад», «Нюрнберг». В кінці 1942 року вона стала частиною LIX армійського корпусу, а 5 грудня в склад бригади був введений Данський добровольчий корпус і її чисельність збільшилася до 6 271 людини.

20 березня 1943 року данські добровольці були виведені зі складу бригади. В кінці червня 1943 року бригада отримала поповнення і короткий відпочинок, в серпні в бригаду було передано 10 штурмових гармат. У вересні 1943 року вона знову почала бойові дії в районі між Оршею і Бобруйском.

22 жовтня 1943 року полки бригади отримали нові номери: 8-й став 37-м, 10-й — 38-м, але вже 12 листопада їх номери були знову змінені на 39-й і 40-й. 20 — 22 грудня бригада брала участь в операції «Ніколаус», після успішного завершення якої вона була виведена з фронту і відправлена до Хорватії, де в січні 1944 року вона була переформована в 18-ту добровольчу панцергренадерську дивізію СС «Горст Вессель».

Командири

Склад

  • Штаб бригади
  • 37-й гренадерський полк СС
  • 38-й гренадерський полк СС
  • 51-й артилерійський дивізіон СС
  • 51-ша мотоциклетна рота СС
  • 51-ша протитанкова батарея СС
  • 51-ша зенітна батарея СС
  • 51-ша саперна рота СС
  • 51-ша рота зв'язку СС

Див. також

Джерела

  • Zaloga, Steven J. (2011). Remagen 1945: Endgame against the Third Reich. United Kingdom: Bloomsbury Publishing. ISBN 9781846038235.
  • Hannes Heer & Klaus Naumann, War of Extermination: The German Military in World War II 1941—1944, Berghahn Books, 2000, ISBN 1-57181-232-6
  • Ripley Tim (2004), The Waffen-SS at War: Hitler's Praetorians 1925—1945, Zenitn Imprint, ISBN 0-7603-2068-3