1-й кінно-козацький Бузький полк

1-й кінно-козацький Бузький полк
На службі	червень 1918 — листопад 1918
Країна	Українська Держава
Чисельність	полк
Війни/битви	Перші Визвольні Змагання
Командування
Визначні командувачі	полковник Іван Стеценко (червень 1918) полковник Сергій Білогрудов

1-й кінно-козацький Бузький полк — підрозділ Армії Української Держави, що входив у склад 1-ї кінної дивізії.

Історія

Формувався з кадрів 9-го уланського Бузького полку російської армії, який виводить свою історію з Бузького козацького полку, створеного з мешканців Південної України у 1785 році. До 1914 року полк розташовувався у Білій Церкві, переважно комплектувався українцями. У грудні 1917 року полк було українізовано та невдовзі перейменовано на 9-й Сердюцький кінно-козачий полк. 18 січня 1918 року полк повернувся до Білої Церкви, де протягом найближчих днів був цілком демобілізований. Від нього залишився тільки офіцерський кадр, який у березні 1918 року був зарахований до складу Армії УНР[1].

У складі армії Української Держави

20 червня 1918 року полк було перейменовано на 1-й кінно-козачий Бузький полк. 16 листопада 1918 року кадри 1-го кінно-козачого Бузького полку, що складався лише з 20 офіцерів та козаків було роззброєно повсталими проти Гетьмана П. П. Скоропадського Окремим загоном січових стрільців. Старшини, що висловили бажання служити в армії Директорії, було призначено до кінноти січових стрільців, інші — розпущено по домівках[1].

Спроба відродження підрозділу

У січні 1919 року штаб Дієвої армії УНР здійснив спробу відродити полк та навіть призначив нового командира — полковника Кравченка, але на цьому справа формування полку зупинилась.

Командування

• полковник Іван Стеценко (червень 1918)
• полковник Сергій Білогрудов

Література

1. Я. Тинченко. Українські Збройні Сили. К: Темпора, 2009—500 с.

Примітки

1. Я. Тинченко. Українські Збройні Сили. К: Темпора, 2009 — С. 308