.25 Remington
.25 Remington (також відомий як .25 Remington Auto-Loading) американський гвинтівковий набій. Безфланцевий начинений бездимним порохом. Спеціалісти по зброї того часу вважали набій дуже точний, він підходив для полювання на оленів та барибалів.[1] Набій .25 Remington розробили в 1906 році і почали використовувати в гвинтівці Remington Модель 8. Серед інших гвинтівок які заряджалися набоєм .25 Remington були помпова рушниця Remington 14 , гвинтівка з ковзним затвором Remington 30, важільна гвинтівки Stevens 425 та Standard Arms. Через схожі параметри, набої .25 Remington, .30 Remington та .32 Remington відомі як набої безфланцевої серії Ремінгтон.[2] Виробники зброї пропонували зброю одразу під ці три набоїв, не обираючи якийсь один. Серія конкурували з тогочасними набоями від компанії Winchester Repeating Arms Company для важільних гвинтівок: .25-35 Winchester, .30-30 та .32 Winchester Special. Леслі Кілбурн використав гільзу набою .25 Remington для створення набоїв .22 Kilbourn Magnum Junior та безфланцевої версії .22 Chucker шляхом вкорочення гільзи та обтискання дульця до .22 калібру.[3] Гарві Доналдсон також використовував гільзу набою .25 Remington в своїх експериментах, які призвели до появи набою .219 Donaldson Wasp. Пізніше Доналдсон почав використовувати гільзи набоїв Вінчестера створивши набій .219 Zipper. Набоєм .25 Remington в основному заряджали самозарядну гвинтівку Remington модель 8 та помпову рушницю Remington модель 14, крім того їх використовували в гвинтівках компанії Standard Arms модель G та модель M. Хоча об'єм гільзи набою .25 Remington дещо більший ніж у набою .25-35 Winchester, дані про заряд .25-35 Winchester можно використати для збільшення заряду .25 Remington. Див. такожПримітки
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: .25 Remington
|