.25 Remington

.25 Remington
.25 Remington (в центрі) поряд з .223 Rem (ліворуч) та .308 Win (праворуч).
Тип набою:Гвинтівка
Країна-виробник: США
Історія виробництва:
Конструктор:Remington Arms
Характеристики
Тип гільзиБезфланцевий
Діаметр кулі, мм:,2575 дюйм (6,54 мм)
Діаметр шиї гільзи, мм:,286 дюйм (7,3 мм)
Діаметр плеча гільзи, мм:,396 дюйм (10,1 мм)
Діаметр фланця гільзи, мм:,419 дюйм (10,6 мм)
Довжина гільзи, мм:2,05 дюйм (52 мм)
Довжина набою, мм:2,53 дюйм (64 мм)
Крок нарізів, мм:1 оберт на 8" або 1 оберт на 10"
Максимальний тиск, МПа:від 34000 до 36000 PSI
Балістичні властивості
Вага/тип кулі Швидкість Енергія
117 гр (8 г) RNSP 2 127 фут/с (648 м/с) 1 175 фут⋅фунтс (1 593 Дж)
101 гр (7 г) FMJ 2 330 фут/с (710 м/с) 1 286 фут⋅фунтс (1 744 Дж)
117 гр (8 г) Express Mushroom 2 350 фут/с (720 м/с) 1 435 фут⋅фунтс (1 946 Дж)
87 гр (6 г) Express Mushroom 2 700 фут/с (820 м/с) 1 410 фут⋅фунтс (1 910 Дж)
Довжина тестового стволу: 22
Джерело: Whelen, Townsend. The American Rifle. The Century Co: 1918, p. 230-1.

.25 Remington (також відомий як .25 Remington Auto-Loading) американський гвинтівковий набій. Безфланцевий начинений бездимним порохом. Спеціалісти по зброї того часу вважали набій дуже точний, він підходив для полювання на оленів та барибалів.[1]

Набій .25 Remington розробили в 1906 році і почали використовувати в гвинтівці Remington Модель 8. Серед інших гвинтівок які заряджалися набоєм .25 Remington були помпова рушниця Remington 14 , гвинтівка з ковзним затвором Remington 30, важільна гвинтівки Stevens 425 та Standard Arms. Через схожі параметри, набої .25 Remington, .30 Remington та .32 Remington відомі як набої безфланцевої серії Ремінгтон.[2] Виробники зброї пропонували зброю одразу під ці три набоїв, не обираючи якийсь один. Серія конкурували з тогочасними набоями від компанії Winchester Repeating Arms Company для важільних гвинтівок: .25-35 Winchester, .30-30 та .32 Winchester Special.

Леслі Кілбурн використав гільзу набою .25 Remington для створення набоїв .22 Kilbourn Magnum Junior та безфланцевої версії .22 Chucker шляхом вкорочення гільзи та обтискання дульця до .22 калібру.[3]

Гарві Доналдсон також використовував гільзу набою .25 Remington в своїх експериментах, які призвели до появи набою .219 Donaldson Wasp. Пізніше Доналдсон почав використовувати гільзи набоїв Вінчестера створивши набій .219 Zipper.

Набоєм .25 Remington в основному заряджали самозарядну гвинтівку Remington модель 8 та помпову рушницю Remington модель 14, крім того їх використовували в гвинтівках компанії Standard Arms модель G та модель M.

Хоча об'єм гільзи набою .25 Remington дещо більший ніж у набою .25-35 Winchester, дані про заряд .25-35 Winchester можно використати для збільшення заряду .25 Remington.

Див. також

Примітки

  1. Whelen, Townsend (1918). The American Rifle. The Century Co. с. 230–232.
  2. Stebbins, Henry M. (1958). Rifles - A Modern Encyclopedia. Stackpole Co. с. 182.
  3. Landis, Charles S. (1946). Twenty-Two Caliber Varmint Rifles. Small Arms Technical Publishing Company. с. 106, 118.


Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: .25 Remington