.219 Zipper
.219 Zipper набій створений компанією Winchester Repeating Arms в 1937 для використання в важільній гвинтівці Модель 64. Він створений на базі набою .30-30 Winchester, шляхом звуження дульця до .22 калібру. Marlin Firearms також пропонували гвинтівку Marlin Model 336 (Marlin 336 Zipper) під цей набій. У той час як .219 Zipper повинен був конкурувати з іншими тогочасними набоями проти шкідників, в більшості важільних гвинтівок використовувалися трубчасті магазини в яких було заборонено використовувати гостроносі кулі. Це викликало проблеми з точністю. Компанія Winchester припинила виробництво набоїв .219 Zipper в 1962 році, компанія Remington Arms незабаром також припинила виробництво набоїв. Гільзу набою .219 Zipper використали при створенні набою .219 Donaldson Wasp, крім того в 1937 році П.О. Еклі створив набій .219 Zipper Improved. Набої Chucker та Super-chucker від Леслі Ліндала, а також кустарні модифікації гільзи від Герві Лавелла, Леслі Кілбурна та В. Ф Вікері також мали чудову балістику при стрільбі з міцних однозарядних та магазинних гвинтівок з ковзним затвором.[1] Через плаский та заокруглений ніс кулі швидко втрачали швидкість, тому набій .219 Zipper під ходить для полювання на дрібну дичину або шкідників, в тому числі на вовків або койотів, та навіть оленів якщо заряджено кулю вагою 55 гран.[2] Він не погано працює в зброї під фланцеві набої, наприклад, в Steyr-Mannlicher M1895 або Lee–Enfields, але не затворами типу Mauser,[2] хоча в гвинтівці Winchester Модель 70, також використано затвор типу Mauser, але його успішно адаптовано для фланцевих та напівфланцевих набоїв, наприклад, .220 Swift та .219 Zipper. ЗаміткаБалістичні дані стосуються максимальних навантажень, визначених авторами Accurate Arms. Вони базуються на гвинтівці Winchester Модель 64, яка заряджалася набоями .25-35 WCF та .30-30 Winchester, а не за специфікаціями SAAMI. Див. такожПриміткиДжерела
Посилання |