へ

Хіраґана
Походження 部
JIS X 0213 1-4-56
Unicode 3078
Катакана
Походження 部
JIS X 0213 1-5-56
Unicode U+30D8
Вимова • Мови • Клас
МФА he
Мови ja, ain
Звук чистий
Транслітерація
Кирилиця ХЕ
Латинка HE
Хіраґана
Походження へ
JIS X 0213 1-4-57
Unicode 3079
Катакана
Походження ヘ
JIS X 0213 1-5-57
Unicode U+30D9
Вимова • Мови • Клас
МФА be
Мови ja
Звук дзвінкий
Транслітерація
Кирилиця БЕ
Латинка BE
Хіраґана
Походження へ
JIS X 0213 1-4-58
Unicode 307A
Катакана
Походження ヘ
JIS X 0213 1-5-58
Unicode U+30DA
Вимова • Мови • Клас
МФА pe
Мови ja
Звук напівдзвінкий
Транслітерація
Кирилиця ПЕ
Латинка PE

へ або ヘ (/he/; МФА: [he] • [he̞]; укр. хе) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 4-го рядка 6-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Має похідні:

  • дзвінкі звуки — べ або ベ (/be/; МФА: [be] • [be̞]; укр. бе);
  • напівдзвінкі звуки — ぺ або ペ (/pe/; МФА: [pe] • [pe̞]; укр. пе).

Короткі відомості

Опис

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного приголосного звука та одного неогубленого голосного переднього ряду високо-середнього піднесення /e/ (え). Приголосні бувають різними залежно від типу.

Глухий глотальний щілинний:    /h/ → へ [he] (основний звук)
Дзвінкий губно-губний проривний:    /b/ → べ [be] (похідний звук)
Глухий губно-губний проривний:    /p/ → ぺ [pe] (похідний звук)

До IX століття знак へ вимовлявся як [pe], У X—XVI століттях — як [ɸe], а з XVII століття і по сьогодні — як [he].

Крім цього, в історичному використанні кани знак へ читався як [he] лише на початку слова; в решті випадків він вимовлявся як え — [e].

У сучасній японській мові звук [e] передається лише знаком え. Виняток становить граматична частка вказівного відмінка, що передається на письмі як へ, а вимовляється як [e].

Порядок

Місце у системах порядку запису кани:

Абетки

Походить від скорописного написання правої складової ієрогліфа 部 (бу, частина).
Походить від скорописного написання правої складової ієрогліфа 部 (бу, частина).
  • Манйоґана: 平 • 反 • 返 • 弁 • 弊 • 陛 • 遍 • 覇 • 部 • 辺 • 重 • 隔 • 閉 • 倍 • 陪 • 拝 • 戸 • 経

Транслітерації

へ

べ

ぺ

Інші системи передачі

Джерела та література

  • 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)
Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.
  • 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)
Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.
  • 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)
Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.

Посилання


Ґодзюон
ん н ゛ わ ва ら ра や я ま ма は ха な на た та さ са か ка あ а
っ ゜ ゐ і り рі み мі ひ хі に ні ち ті し сі き кі い і
ヴ в ゝ る ру ゆ ю む му ふ фу ぬ ну つ цу す су く ку う у
ヶ ゑ е れ ре め ме へ хе ね не て те せ се け ке え е
ー を о ろ ро よ йо も мо ほ хо の но と то そ со こ ко お о
Іроха
い і ろ ро は ха に ні ほ хо へ хе と то ち ті り рі ぬ ну る ру を о
わ ва か ка よ йо た та れ ре そ со つ цу ね не な на ら ра む му
う у ゐ і の но お о く ку や я ま ма け ке ふ фу こ ко え е て те
あ а さ са き кі ゆ ю め ме み мі し сі ゑ е ひ хі も мо せ се す су
Шаблон • Обговорення • Проєкт