|
Ґеорґ Гайм
Ґеорґ Гайм (нім. Georg Heym; нар. 30 жовтня 1887, Гіршберґ — пом. 16 січня 1912, Берлін) — німецький поет і прозаїк. ЖиттєписҐеорґ Гайм народився 1887 року в Гіршберзі (Сілезія; в наш час — місто Єленя-Ґура в Польщі) в родині чиновника Германна Гайма і його дружини Дженні. 1900 року сім'я перебирається до Берліна. 1902 року Ґеорґ Гайм починає реґулярно записувати свої вірші в зошит. 1906 року в шкільній газеті «Колообіг сонця» опубліковано два вірші Гайма, написані під враженням від самогубства його однокласника Ернста Фоґеля. 6 липня 1910 року Гайм виступає в Берліні в «Неопатетичному кабаре» при «Новому клубі» і швидко набуває популярності в літературних колах. У щоденнику за 5 листопада 1910 року робить запис: «Бодлер. Верлен. Рембо. Кітс. Шеллі. Я цілком переконаний, що з німців тільки я наважуюся звертатися до привидів цих Богів, не задихаючись від блідості та слабкості». Разом з Ернстом Штадлером і Ґеорґом Траклем стає одним з предтеч експресіонізму в німецькомовній літературі. 16 січня 1912 року Ґеорґ Гайм, катаючись зі своїм другом Ернстом Бальке на річці Гафель, провалився під лід і потонув. Менш ніж за два роки до своєї трагічної смерті він описав у щоденнику сновидіння, що дуже нагадувало її обставини. ТворчістьҐеорґ Гайм — німецький експресіоніст, творчий шлях якого тривав неповні десять років. Сам Гайм називав себе «німецьким Рембо». Перша збірка Гайма «Вічний день» («Der ewige Tag», 1911) стала й останньою прижиттєвою книжкою поета. Агресивна образність експресіонізму — візитівка книжки. Для Гайма метафора перестає бути «образним засобом», вона «реалізується» у віртуальній дійсності. Виникає паралельний світ — фантастичний, фантасмагорійний, побудований на абсурді та гротеску. Та за цією химерною фантазією приховане сучасне життя. Поет відчував апокаліптичні настрої своєї епохи; місто стає головним героєм «Вічного дня». Друга і третя книжки віршів Гайма, «Тінь життя» («Umbra vitae», 1912) та «Небесна трагедія» («Der Himmeltrauerspiel», 1913) вийшли друком уже після смерті автора. Головні мотиви цих збірок ті ж самі: місто — «похмурий морг», поля — «голі пустелі», довкола — «маска смерті». Але на відміну від першої збірки, тут з'являється «я» ліричного героя, що свідчить про перехід поета від експресивної мови до екзистенційної. «Я» поезії Гайма може бути представлене і як «ми», і як «він», але це завжди вираження його власного стану, коли життя — цілковита безвихідь. Також після Гаймової загибелі серед його паперів, окрім всього іншого, знайшли кілька оповідань, які 1913 року видавництво Ернста Ровольта опублікувало окремою збіркою під назвою «Злодій». БібліографіяЗбірки поезій
Цикл сонетів: «Марафон», 1914 Проза
Українські переклади
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
