|
Я — Хортиця
«Я — Хортиця» (рос. «Я — Хортица») — український радянський художній фільм 1981 року режисера Олександра Ігішева. ІсторіяВ основі фільму — реальні події часів німецько-радянської війни. У квітні 1981 року на великі екрани вийшов художній фільм «Я — Хортиця». Перший публічний перегляд кінострічки відбувся у запорізькому палаці культури «Орбіта». Знімали ж фільм у Запоріжжі, та й про події, що відбувалися у серпні 1941 року саме в цьому місті під час німецької окупації. Найпочесніші гості запорізької кінопрем'єри 1981 року були вихованці Запорізької дитячої залізниці. За рік до прем'єрного показу фільму, у 1980 році, платформи дитячої залізниці отримали назви «юних чапаєвців»: Володі Литяги, Христофора Ємельянова, Льоні Панфіловського, Віллі Писаревського. Юні запорізькі залізничники брали участь і у зйомках фільму про хортицьких школярів, а тодішній машиніст дитячої залізниці Юрій Жданов навіть зіграв одну з головних ролей — втіливши на екрані образ Льоні Панфіловського[1]. СюжетСерпень 1941 року. Німці, захопивши острів Хортицю, що омивається з двох сторін Дніпром, підходять до Запоріжжя. На острові лишається невеликий підрозділ радянських військ. Він веде запеклий бій... Головні герої кінострічки — школярі із загону «Юні чапаївці», який у 1941 році діяв на окупованому нацистами острові Хортиця. Молодь добре знала острів, його потаємні тропи, численні плавні й не могли стояти осторонь — допомагала чим могла червоноармійцям, і на початку вересня 1941 року тим навіть вдалося, хоч і не на тривалий час, але вибити гітлерівців з острова Хортиці. У ролях
Творча група
Цікаві факти
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||
