Яя Шерфедінов

Яя Шерфедінов
Основна інформація
Дата народження	1894(1894)
Місце народження	Феодосія
Дата смерті	1975(1975)
Місце смерті	Ташкент, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Роки активності	1931 - 1975
Громадянство	СРСР
Національність	кримський татар
Професія	музикант, композитор
Освіта	Московська консерваторія (1931)
Заклад	Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр
Нагороди	заслужений діяч мистецтв Кримської АРСР^d (1940) Заслужений діяч мистецтв Узбецької РСР^d (1971)

Яя́ Шерфеді́нов (крим. Yaya Şerfedinov; 1894, Феодосія — 1975) — кримськотатарський композитор, музикант, поет.

Життєвий шлях

Яя Шерфедінов народився в 1894 році у Феодосії і з дитячих років вподобав собі народні пісні, рано навчився грати на скрипці. Після закінчення семінарії викладає в рідному місті, а в 1921 році йому пощастило зустріти відомого музиканта О. О. Спендіарова, який, почувши скрипкові мотиви кримсько-татарських мелодій у виконанні молодого талановитого музи́ки, порадив йому продовжити навчання музиці. Яя Шерфедінов згодом вступає до Московської консерваторії, а в 1931 році успішно її закінчує.

Одразу ж Яя повертається додому й працює завідувачем музичного відділу Кримського радіо. У 1937—1938 роках він став художнім керівником Кримськотатарського державного драматичного театру в Сімферополі. У цей період Шерфедіновим написана музика до вистави Юсуфа Болата «Ішлеген Тишлер» («Їсть той, хто працює»), «Алім Айдамак» («Алім»), та музична комедія «Арзи к'їз» (спільно з Ільясом Бахшишем). Ним написана хорова сюїта «Юзюк оюн їрларі» («Пісня для танцю з обручкою»), а також «Кримська сюїта» для симфонічного оркестру. Шерфедінов писав твори різних жанрів, у тому числі кантату «Янгіер», сюїти для симфонічного оркестру, кілька музичних комедій — найбільшу популярність серед них отримала «Де ти, любов моя».

Але головне місце в творчій діяльності Яя Шерфедінова займало збирання народних пісень. Його перший невеликий збірник вийшов у Криму в 1925 році, потім був виданий ще один збірник, до якого увійшло уже понад 100 пісень, а в 1935 році — випущена була третя збірка. Найбільш повно автор зміг представити кримськотатарські пісні у збірнику, який вийшов набагато пізніше, аж в 1978 році в Ташкенті під назвою «Звучить Хайтарма». До нього увійшли понад 350 народних пісень, танцювальних мелодій і музичних легенд. Однак Яя Шерфединов уже не зміг побачити цей збірник (свою лебедину пісню), так як пішов з життя в 1975 році.

Здобутки

• В 1940 році присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв Кримської АРСР
• В 1971 році присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв Узбецької РСР.

Посилання

• Жизнь, посвященная музыке _ Милли Фирка [Архівовано 31 липня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
• Яя Шерфединов – хранитель крымскотатарской народной музыки — Сайт про кримських татар [Архівовано 22 лютого 2019 у Wayback Machine.]
• Ягъя Шерфединов (1894–1975) — Республиканская крымскотатарская библиотека им. И. Гаспринского [Архівовано 23 лютого 2019 у Wayback Machine.](рос.)

Література

• Баарь йырлары. – Ташкент : Эдебият ве санаат нешр., 1969. – 18 с.
• Къырымтатар музыкасы ве миллий чалгъы алетлери // Йылдыз. – 1988. – № 6. – С. 3–10.
• Тексты из книги «Звучи, Хайтарма!» // Хрестоматия по этнической истории и традиционной культуре старожильческого населения Крыма. Ч I. – Симферополь : Таврия–Плюс, 2004. – С. 700–712.
• Той мерасими // Йылдыз. – 1989. – № 2. – С. 112–114.
• Янъра къайтарма = Звучи кайтарма : къырымтатар халкъ йырлары ве авалары / тертип эткен Я. Шерфединов. – Экинджи нешр. – Ташкент : Изд–во лит. и искусства, 1990. – 231 б.
• Нагаев, С. «Тур, аркъадаш, танъ агъарды» : [биринджи профессионал композитор Яя Шерфединов акъкъында] / С. Нагаев // Гъурбетте къалгъан эдждатларымызнынъ хатырасына : весикъалы эссе — икяелер / С. Нагаев. – Акъмесджит : Къырымдевокъувпеднешир, 2013. – 2-нджи китап. – С. 17–32. : фото.
• Налбандов, Э. Композитор Яя Шерфединов // Йылдыз. – 1983. – № 1. – С. 137–141.
• Татаров, Э. Олгъан шейни язмакъ янълыш дегиль: Халкъымызнынъ яшайышындан бирхатырадыр: [композитор Яя Шерфединов акъкъында хатырлавлар] // Къырым. – 2007. – Окт. 31. – С. 4.