Яшин Микола Іванович

Микола Іванович Яшин
Народження23 лютого 1922(1922-02-23)
Малий Став
Смерть28 червня 1944(1944-06-28) (22 роки)
Могильов
ПохованняМогильов
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силсухопутні війська
Рід військпіхота
Роки служби1941–1944
ПартіяКПРС
Звання Старший лейтенант
Війни / битви
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоної Зірки Медаль «За відвагу»

Мико́ла Іва́нович Я́шин (23 лютого 1922(19220223) — 28 червня 1944) — радянський військовик, учасник Другої світової війни. Герой Радянського Союзу (1945, посмертно).

Біографія

Народився 23 лютого 1922(19220223) року в селі Малий Став, нині на території Новомиколаївської сільської ради Новобузький район Миколаївської області (за іншими даними народився у селі Нижня Гнилуша Малоархангельського району Орловської області) в селянській родині. Росіянин. Член ВКП(б) з 1943 року.

До лав РСЧА призваний Новобузьким РВК у 1941 році. Учасник німецько-радянської війни з вересня 1942 року. Воював на Калінінському, Брянському, Центральному, Білоруському та 2-у Білоруському фронтах.

Особливо командир взводу кінної розвідки 830-го стрілецького полку 238-ї стрілецької Карачевської дивізії старший лейтенант Яшин Микола Іванович відзначився під час боїв поблизу білоруського міста Могильов. 27 червня 1944 року він з групою розвідників одним з перших форсував річку Дніпро у районі села Луполове (нині у межах міста Могильов), виявив розташування і вогневі засоби супротивника.

28 червня 1944 року, керуючи розвідкою боєм у самому місті, загинув[1]. Похований на Грузовському цвинтарі у Ленінському районі міста Могильов[2].

Нагороди

Указом Президії Верховної ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками та виявлені при цьому особисті мужність і героїзм, старший лейтенант Яшин Микола Іванович удостоєний (посмертно) звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

Також нагороджений орденами Червоного Прапора (04.06.1944), Червоної Зірки (18.11.1943) та медаллю «За відвагу» (22.08.1943).

Література

  • «Золоті Зірки Миколаївщини. Енциклопедичне видання» — Миколаїв: Видавництво МДГУ імені Петра Могили, 2005, стор.275-277.
  • «История городов и сёл Украинской ССР. Николаевская область» — Київ: Інститут історії Академії наук УРСР, 1981, стор.513.

Примітки

  1. [Іменний список незворотніх втрат офіцерського складу 238-ї стрілецької дивізії на сайті ОБД «Мемориал» (рос.). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 22 травня 2013. Іменний список незворотніх втрат офіцерського складу 238-ї стрілецької дивізії на сайті ОБД «Мемориал» (рос.)]
  2. Братская могила (Грузовское кладбище)(рос.). Архів оригіналу за 16 серпня 2013. Процитовано 22 травня 2013.

Посилання

]