uk %D0%AF%D1%86%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80 %D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Яцимирський Олександр Іванович
Яцимирський Олександр Іванович
Народився	1873 ; Миколаївка-Новоросійська, Україна
Помер	1925
Країна	Російська імперія; СРСР
Діяльність	філолог
Alma mater	Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d]
Знання мов	російська
Заклад	Варшавський університет і Санкт-Петербурзький державний університет
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Яцимирський.

Олекса́ндр Іва́нович Яцими́рський (нар. 1873, Миколаївка-Новоросійська, Бессарабська губернія, Російська імперія — пом. 12 грудня 1925, Ростов-на-Дону) — російський і радянський філолог, славіст, історик волосько-польського походження. Доктор слов'янської філології (1904). Спеціаліст з історії Молдови та Румунії. Один з авторів Енциклопедичного словника Брокгауза і Єфрона (статті присвячені польській літературі).

Біографія

Народився в українському селі Миколаївка-Новоросійська Бессарабської губернії Російської імперії. Випускник Московського університету. Приват-доцент Петербурзького університету (1906–1913). Професор Варшавського університету (1913–1918). Ректор Донського археологічного інституту (з 1918), професор (з 1922) Донського університету. Друкувався болгарською, сербською, румунською, польською, російською мовами. Вивчав слов'янсько-румунські культурні зв'язки. Головна заслуга — розшук і опис невиданих текстів у бібліотеках, зокрема румунських, видання важливіших текстів, опис їхньої мови. Головні праці — монументальний опис-каталог «Славянские и русские рукописи румынских библиотек» (1905) і монографія «Григорий Цамблак» (1904). Помер в клініці Донського університету, Ростов-на-Дону, після важкої хвороби.

Яцимирский А. И. Опись старославянских и русских рукописей собрания П. И. Щукина. Москва, 1896 и 1897.
Яцимирский А. И. Из славянских рукописей. Тексты и заметки. I—V. Москва, 1898.
Яцимирский А. И. Григорий Цамблак: Очерк его жизни, административной и книжной деятельности. Санкт-Петербург, 1904. (отримав за працю ступінь доктора філології, та почесний відгук Ломоносовської премії (1905)).
Яцимирский А. И. Славянские и русские рукописи румынских библиотек. Санкт-Петербург, 1905.
Яцимирский А. И. Из истории славянского письма в Молдавии и Валахии XV—XVII вв. Санкт-Петербург, 1906.
Яцимирский А. И. Из истории славянской проповеди в Молдавии. Санкт-Петербург, 1906.
Яцимирский А. И. Мелкие тексты и заметки по стар. слав. и русск. литературам. I — L. Санкт-Петербург, 1907.

Яцимирский, Александр Иванович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
Баринов Д. А., Ростовцев Е. А. Яцимирский Александр Иванович // Биографика СПбГУ [Архівовано 5 листопада 2017 у Wayback Machine.]
Казарова Н. А. А. И. Яцимирский и донское краеведение [Архівовано 2 липня 2017 у Wayback Machine.] // Донской временник. Год 2015-й / Дон. гос. публ. б-ка. Ростов-на-Дону, 2014. Вып. 23. С. 202—207.
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Яцимірський Олександер // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2133. — 1000 екз.

Це незавершена стаття про українського науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.