Яструб новогвінейський

? Яструб новогвінейський
Охоронний статус
Близький до загрозливого  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Яструбоподібні (Accipitriformes) Родина: Яструбові (Accipitridae) Підродина: Яструбині (Accipitrinae) Рід: Новогвінейський яструб (Megatriorchis) Salvadori & D'Albertis, 1875 Вид: Яструб новогвінейський
Біноміальна назва
Megatriorchis doriae Salvadori & D'Albertis, 1875
Посилання
Вікісховище: Megatriorchis doriae Віківиди: Megatriorchis doriae EOL: 912811 ITIS: 175523 МСОП: 22695706 NCBI: 1458047

Яструб новогвінейський[2] (Megatriorchis doriae) — вид хижих яструбоподібних птахів родини яструбових (Accipitridae)[3]. Ендемік Нової Гвінеї. Єдиний представник монотипового роду Новогвінейський яструб (Megatriorchis). Вид названий на честь італійського натураліста Джакомо Доріа.

Опис

Новогвінейський яструб досягає довжини 69 см і є одним з найбільших яструбів. Верхня частина тіла птаха має сірувато-коричневе забарвлення, потилицею і спиною проходить чорна смуга. Нижня частина тіла білувата, за очима чорні смуги. Райдужки темно-карі, дзьоб чорнуватий, лапи зеленувато-жовті. Виду не притаманний статевий диморфізм, хоча самки дещо більші за самців.

Поширення і екологія

Новогвінейські яструби мешкають на Новій Гвінеї та на сусідньому острові Батанта. Вони переважно живуть у вологих рівнинних тропічних лісах на висоті до 1100 м над рівнем моря, іноді трапляються в мангрових лісах та в гірських тропічних лісах на висоті до 1400 м над рівнем моря.

Поведінка

Новогвінейські яструби харчуються птахами, зокрема малими дивоптахами, та іншими дрібними тваринами. Гніздяться в кронах дерев.

Збереження

МСОП вважає стан збереження цього виду близьким до загрозливого. Новогвінейський яструб внесений до Додатку II Конвенції СІТЕС.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Megatriorchis doriae. Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Hoatzin, New World vultures, Secretarybird, raptors. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 03 October 2021.