Ярославове

село Ярославове
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Болградський район
Тер. громада	Тарутинська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA51060170090026954
Облікова картка	Малоярославець Другий
Основні дані
Засноване	1817
Населення	707
Територія	1,2 км²
Густота населення	589,170 осіб/км²
Поштовий індекс	68551
Телефонний код	+380 4847
Географічні дані
Географічні координати	46°9′11″ пн. ш. 29°5′9″ сх. д.
Водойми	р. Кирижк
Місцева влада
Адреса ради	68551, Одеська область, Болградський р-н, с. Ярославове, вул. Центральна, 72а
Карта
Ярославове
Ярославове
Мапа

Ярославове (у минулому: Село № 16, Альт-Постталь, Малояросла́вець Другий)  — село Тарутинської селищної громади в Болградському районі Одеської області в Україні. Засноване свого часу німецькими колоністами. Населення становить 707 осіб.

Історія

За даними 1859 року у німецькій колонії Альт-Постталь (нім. Alt-Posttal) Аккерманського повіту Бессарабської області мешало 1146 осіб (516 чоловічої статі та 444 — жіночої), налічувалось 84 дворове господарство, існували лютеранський молитовний будинок та сільське училище[1].

Станом на 1886 рік у німецькій колонії Малоярославецької волості мешало 1890 осіб, налічувалось 169 дворових господарств, існували лютеранська церква, паровий млин, лавка[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зменшилась до 1605 осіб (826 чоловічої статі та 779 — жіночої), з яких 1524 — лютеранської віри[3].

19 вересня 2024 року Верховна Рада підтримала перейменування села Малоярославець Другий на Ярославове на честь Великого князя київського Ярослава Мудрого. 26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності.[4]

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 724 особи, з яких 338 чоловіків та 386 жінок.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 701 особа.[6]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова	Відсоток
болгарська	44,70 %
українська	26,17 %
російська	20,37 %
гагаузька	7,50 %
румунська	1,13 %
німецька	0,14 %

Примітки

1. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 331)
2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-7. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
4. Постанова Верховної Ради України від 19 вересня 2024 року № 3984-IX «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
7. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

Джерела

• Ярове // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Одеська область / редкол. тому: Л. В. Гладка (голова) та ін. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — С. 798.