Ян де Фриз
Ян де Фриз (нід. Jan de Vries; народився 5 січня 1944, Сінт Якобіпароче, Нідерланди — 14 січня 2021) — нідерландський мотогонщик, дворазовий чемпіон світу з шосейно-кільцевих мотогонок серії MotoGP у класі 50cc (1971, 1973). Кар'єраЯн де Фриз двічі вигравав чемпіонат світу з шосейно-кільцевих мотогонок серії MotoGP у класі 50cc, обидва рази на мотоциклі німецької марки Kreidler, ставши одним із найуспішніших спортсменів в історії марки. Ян де Фріс дебютував у гонках чемпіонату світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP у 1968 році, взявши участь у своєму домашньому Гран-Прі Нідерландів на мотоциклі марки Kreidler в класі 50сс. З 1969 року він став постійним гонщиком команди Kreidler в класі 50сс. У своєму першому повному сезоні Ян здобув п'ять подіумів у восьми гонках і посів четверте місце в загальному заліку. У 1970 році де Фриз здобув свою першу перемогу на етапі, вигравши Гран-Прі Націй у Монці та посів п'яте місце в загальному заліку. У тому ж році він взяв участь у своїй першій і останній гонці в класі 125сс: на мотоциклі марки MZ у Ассені посів сьоме місце. У сезоні 1971 Ян де Фріс домінував у класі 50сс. Він виграв п'ять з дев'яти гонок сезону і з максимальною кількістю очок (за діючими правилами у загальний результат сезону записували 5 найкращих результатів) вперше став чемпіоном світу, принісши заодно і першу перемогу для Kreidler у заліку виробників. У 1972 році Ян де Фриз набрав однакову кількість очок з легендарним Анхелем Ньєто, але за додатковими показниками змушений був задовольнитись другим місцем. У сезоні 1973 року голландець вдруге став чемпіоном світу. Після закінчення сезону він завершив свою кар'єру мотогонщика. Після цього Ян де Фриз працював тюнером гоночних двигунів для Van Veen. Сьогодні він є частим гостем на багатьох гонка ветеранів. Статистика виступівMotoGPУ розрізі сезонівСистема нарахування очок, що діяла у 1968 році:
Система нарахування очок, що діяла з 1969 року:
Цікаві фактиУ сезоні 1972 року Ян де Фриз боровся за чемпіонство з Анхелем Ньєто. Обидва гонщика у чемпіонаті набрали по 69 очок, здобувши по три перемоги кожен. Дирекцією гонок було прийнято рішення про визначення переможця за сумарним часом проходження п'яти гонок, в яких фінішували обидва гонщика. В результаті додавання, час Ньєто виявився на 21,5 секунди меншим, ніж у де Фриза, що й зробило його чемпіоном світу.[1] Примітки
Джерела
|