Ян ван БейлертЯн Германс ван Бейлерт (нід. Jan Hermansz van Bijlert; 1597, Утрехт — 1671 або 13 листопада 1671, Утрехт) — голландський живописець Золотої доби голландського мистецтва, один із утрехтських караваджистів. Близько чотирьох років провів у Італії, в Римі став одним із засновників товариства північних художників «Перелітні птахи»[9]. ЖиттєписНародився в Утрехті, в сім'ї майстра з виготовлення вітражів Германа Бернтса ван Бейлерта. Можливо, пройшов початкове навчання в батька. Згодом став учнем Абрагама Блумарта. Як і інші художники з Утрехту, подорожував Францією та Італією. Два роки жив і працював у Парижі та пів року в Екс-ан-Провансі. 1621 року жив на Віа Маргутта в Римі. Навесні 1623 року в Римі разом із Корнелісом ван Пуленбургом і Віллемом Молейном став одним із засновників товариства «Перелітні птахи» — спільноти або «братства» іноземних художників, які прибували в католицький Рим із північних країн (переважно з Нідерландів та Німеччини). У групі було прийнято давати художникам нові імена, так зване «вигнуте ім'я». Ім'я ван Бейлерта було «Еней» (Aeneas). У Римі він був також відомий як Джованні Білардо (Giovanni Bilardo). До 1625 року повернувся в Утрехт, одружився. 1630 року став членом утрехтської гільдії Святого Луки[en] і реформатської церкви. Від 1632 до 1637 року був деканом гільдії, а 1634 року його призначено регентом церкви Святого Іова. 1639 року допоміг заснувати «Школу живописців» (Schilderscollege), де також став регентом. Помер в Утрехті. Похований 13 листопада 1671 року в церкві Святого Миколая (Nicolaïkerk) в Утрехті[10]. ТворчістьБув плідним художником, залишив близько двохсот картин. Після повернення з Риму він, як і інші утрехтські живописці, які потрапили під вплив творчості Караваджо, писав у «караваджистському» стилі. Особливість ранніх картин Бейлерта проявляється у використанні сильної світлотіні, зображенні фігур великим планом та натуралістичності в деталях. Писав і далі в тому ж стилі протягом 1620-х років. Близько 1630 року звернувся до більш класичної манери, можливо, під впливом Корнеліса ван Пуленбурга. Фарби стали світлішими, а сюжети піднесенішими. В 1630-ті роки писав також композиції з невеликими фігурками, які зазвичай зображували побутові сценки в тавернах, борделях або сцени домашнього музикування. Також писав портрети видатних громадян Утрехта: бургомістрів та депутатів, регентів та старшин ремісничих цехів. Серед його учнів були Бартрам де Фуш'є[nl], Людольф Лендерц де Йонг[en], Йоганнес де Вер, Маттеус Вейтманс[en] та Абрагам Віллартс[ru]. Галерея
Примітки
|