Ян Матей Корабінський
Ян Матей Корабінский (словац. Ján Matej Korabinský; *23 лютого 1740, Пряшів — †23 червня 1811, Братислава) — словацький вчений, засновник словацької статистичної географії, картограф, історик, енциклопедист, педагог, журналіст. БіографіяНародився в сім'ї вчителя. Після закінчення гімназії в Пряшеві, до 1756 навчався в Євангелічному ліцеї в Братиславі. Пізніше в 1770-1772 вивчав теологію, філософію, історію і природознавство в університеті «Alma Ernestina» в Рінтельні. Будучи 19-річним вже працював викладачем ліцею в Братиславі (1760-1770). Займався приватним вихованням дітей знаті. У 1761 заснував вищу школу для дівчаток і до 1768 викладав в ній. Пізніше був співвласником книгарні і видавництва «Weber und Korabinskyscher Verlag» в Братиславі. Здійснив дворічну поїздку до Німеччини в 1770-1772, де вивчав досвід роботи різних соціальних установ — дитячих будинків і притулків для бідних. Одночасно слухав лекції з теології, філософії і математики. У 1773-1784 працював редактором в газеті «Pressburger Zeitung», співпрацював з тижневиком «Pressburgisches Wochenblatt». У 1789 переїхав до Відня, де працював репетитором у сім'ї великого промисловця. Пізніше знову повернувся до Братислави. Зайнявся літературною творчістю, став письменником і публіцистом. Регулярно поміщав статті в братиславських газетах. Наукова діяльністьЯн Корабінський — автор Угорського Альманаху за 1778 (Almanach von ungarn auf das Jahr 1778). У 1781 році опублікував у Празі і Братиславі детальну монографію «Опис Королівського угорської головного вільного міста Братислава» і його околиць (Bseschreibung der königlich — ungarischen Haupt-, Frey — und Krönungstadt Pressburg) на 137 сторінках. У книзі наведені назви найдавніших народів, що колись жили в цій місцевості. У 1786 в Братиславі видав енциклопедичний за формою — географічно-історичний Лексикон Угорщини (Geographisch-historisches und Produkten-Lexikon von Ungarn). У ньому містяться основні топографічні, демографічні, етнічні, політичні, адміністративні, економічні та культурно-історичні дані всіх районів країни, а також географічні карти, які склали повний атлас Австро-Угорської імперії. У Лексиконі наведені найменування, місцезнаходження та власність місцевих муніципалітетів, історичні дані, описано більшість представників мінерального, рослинного і тваринного світу всіх районів імперії, сільське господарство і промисловість, мануфактури і ремесла, лікарські та термальні джерела, корисні копалини, наукові та мистецькі пам'ятки. У реєстрі наведені німецькі, угорські, латинські, хорватські, румунські та словацькі назви міст і сіл. Друге видання Лексикону Угорщини було опубліковано в 1801 у Відні. У 1787 видав Збірник родових гербів угорських магнатів і дворян на 112 аркушах, Статистичні таблиці (Geographisch-statistische Tabellen von ganzen Erdbode), а також гідрологічні, економічні та етнографічні карти Угорщини (Novisima regni Hungariae potamographica et celluris productorum tabula), Малий Атлас столиць Австро-Угорської імперії. Ця робота Корабінського містить багато цікавих подробиць. Атлас включає в себе карту, з хорошими малюнками Високих Татр і піку Ломницький Штит. У Відні ним була підготовлена перша економіко-географічна карта Угорщини в масштабі 1:1000000, яка вказувала промислові центри, шахти, етнічний склад населення, а також курорти, печери і місця мешкання тварин, птахів і риб. У 1788 в Братиславі він видав невеликий турецько-німецько-угорсько-чеський словник з короткими даними по турецькій граматиці. У 1791 випустив Географічну карту Угорщини. У 1804 кишеньковий Атлас Угорського королівства (Atlas regni Hungariae portabilis) і багато іншого. Пам'ять
Праці
Джерела
Примітки
|