Янчик рододендровий

? Янчик рододендровий
Самець рододендронового янчика (підвид P. a. validirostris, Національний парк Намадапха, Індія)
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Віреонові (Vireonidae) Рід: Янчик (Pteruthius) Вид: Янчик рододендровий
Біноміальна назва
Pteruthius aeralatus Blyth, 1855[2]
Поширення підвидів видового комплексу білобрового янчика
Підвиди
(Див. текст)
Посилання
Вікісховище: Pteruthius aeralatus Віківиди: Pteruthius aeralatus ITIS: 916185 МСОП: 103693575

Я́нчик рододендровий[3] (Pteruthius aeralatus) — вид горобцеподібних птахів родини віреонових (Vireonidae). Мешкає в Південно-Східній Азії. Раніше вважався підвидом білобрового янчика[4][5], однак були визнаний окремим видом[6][7].

Підвиди

Виділяють шість підвидів:[8]

• P. a. validirostris Koelz, 1951 — від східних Гімалаїв до західної М'янми;
• P. a. ricketti Ogilvie-Grant, 1904 — від північно-східної М'янми до південно-східного Китаю, північного і центрального Індокитаю;
• P. a. aeralatus Blyth, 1855 — східна М'янма і західний Таїланд;
• P. a. schauenseei Deignan, 1946 — південний Таїланд;
• P. a. cameranoi Salvadori, 1879 — Малайський півострів і Суматра;
• P. a. robinsoni Chasen & Kloss, 1931 — Калімантан.

Поширення і екологія

Рододендронові янчики поширені в Індії, Непалі, Бутані, Китаї, М'янмі, Таїланді, В'єтнамі, Лаосі, Камбоджі, Малайзії, Індонезії та Брунеї. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах і високогірних чагарникових (зокрема рододендронових) заростях.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Pteruthius aeralatus. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021.
2. Blyth, E. (1855). Report of the Curator, Zoological Department, for April Meeting, 1855. Journal of the Asiatic Society of Bengal. 24: 252—281. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021.
3. Pteruthius aeralatus у базі Avibase.
4. Baker, E.C. Stuart (1930). The Fauna of British India, including Ceylon and Burma. Birds. Volume 8 (вид. 2). London: Taylor and Francis. с. 609.
5. Mayr, E.; R.A. Paynter Jr., ред. (1964). Check-list of birds of the World. Volume 10. Cambridge, MA: Museum of comparative Zoology. с. 385—387.
6. Reddy, Sushma (2008). Systematics and biogeography of the shrike-babblers (Pteruthius): Species limits, molecular phylogenetics, and diversification patterns across southern Asia (PDF). Molecular Phylogenetics and Evolution. 47: 54—72. doi:10.1016/j.ympev.2008.01.014. PMID 18313946. Архів оригіналу (PDF) за 25 березня 2014. [Архівовано 2014-03-25 у Wayback Machine.]
7. Rheindt, Frank E.; Eaton, James A. (2009). Species limits in Pteruthius (Aves: Corvida) shrike-babblers: a comparison between the Biological and Phylogenetic Species Concepts (PDF). Zootaxa. 2301: 29—54. Архів оригіналу (PDF) за 1 листопада 2021. Процитовано 29 жовтня 2021.
8. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Shrikes, vireos, shrike-babblers. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 29 вересня 2021.