Якимчук Олександр Іванович
Олекса́ндр Іва́нович Якимчу́к (14 вересня 1923, Слобода-Ходацька, УРСР — 31 липня 2010) — Герой Радянського Союзу. БіографіяНародився 14 вересня 1923 року в селі Слобода-Ходацька Барського району. Українець. 22 червня 1941 року Якимчук до армії і направлений до Новоград-Волинського піхотного училища. Після прибуття довелось евакуйовуватись до міста Ярославль. Училище не закінчив, оскільки особовий склад був розісланий на формування різних стрілецьких підрозділів.[1] З жовтня 1941 року перебував у діючій армії. Воював на посаді командира відділення 31-ї стрілецької бригади Калінінського фронту. У грудні 1943 року закінчив курси молодших лейтенантів Сибірського військового округу. Член КПРС із 1944 р. Учасник Німецько-радянської війни з жовтня 1941 р. Воював на Калінінському, Ленінградському, 1-му Українському фронтах. 1944 брав участь у Вісло-Одерській операції та у боях на Карельському перешийку, зокрема захопленні міст Приморськ, Виборг. Відзначився в лютому 1945 в боях за Бреслав (нині Вроцлав, Польща), опинившись відрізаним від основних сил батальйону, викликав вогонь на себе, внаслідок чого був сильно контужений. Після війни служив командиром стрілецької роти. Звільнений у запас у 1955 р. Працював в органах МВС УРСР. З 1975 року — пенсіонер. Жив у Старокостянтинові Хмельницької області. Помер 31 липня 2010 року. Нагороди
Примітки
Джерела
|