Юрт (адміністративно-територіальна одиниця)

Юрт — колишня адміністративно-територіальна одиниця у землі Донських козаків; військова й кочова одиниця — у народів євразійського степу. Використовується у історичних джерелах стосовно половців й ординських племен для опису їх кочових, племінних, військових одиниць.

Донське козацтво

Юрт — козацька станиця з усіма землями, населенням і хуторами. Поділ на юрти запозичено донськими козаками від Орди, що попередньо, до 16 сторіччя, володіла Донщиною.

Наприклад: «Отъ Царя и Великаго Князя Михаила Ѳедоровича всѣя Русіи на Донъ, въ нижніе и верхніе юрты, атаманамъ и казакамъ и всему Донскому войску»

У Області Війська Донського

Юрт був нижчою адміністративно-територіальна одиницею в Області Війська Донського. Начальства й згодом округи поділялися на козацькі юрти й цивільні волості.

Поділ на юрти відносився виключно до козацького населення. Для сільського, цивільного населення (переважно українського) у Області Війська Донського існували волості.

Юрт був територіальним наділом донської станиці (городка). На території юрту від станиці існували висілки — хутори — підпорядковані станиці, другорядні поселення.

У східнослов'янських мовах

У руських літописах, російській мові та у донських козаків юрт є запозиченням.

Тюркськими мовами (турецька, чагатайська, телеутська, кипчацька) jurt значить «місцевість мешкання, стоянка, житло»; алтайською мовою jurt — «країна, держава, нарід»; татарською мовою jørt — «подвір'я з будівлями».[1][2].

Давньоруське юртъ — «рід, рідня, володіння»[3].

У донській говірці юрт значить «область, країна», а також «поселення, місце перебування». У тамбовській говірці російської мови юрт значить «дім, подвір'я, житло», а також «добра жінка — юрт, дім, господарство». У володимирській говірці юрт вживався до когось, хто втратив рівновагу: «Сбить кого с ю́рту» (збити з пантелику, з глузду).

Юрт також вживався у Російській імперії щодо Бухарського, Хівинського й Сибірського ханств, відповідно — Бухарський, Хівинський й Сибірський юрт.

У тюркських народів

У татар й тюркських народів юрт має значення; володіння, область, земля, улус, держава. Наприклад літописне; «Астрахань — Теміра Кутлуєв царев юрт, Казань — Бараков царев юрт, Крим — Тохтамишев царев юрт».

У башкир

Юрт, юрта у башкирів значить «одноплемінних кочовиків на своїй землі», буквально — «дім, стоянка кочовика». Те що називається юрт у башкирів, у калмиків називають «улус», а у киргизів — «уру́» (рід).

При поділу Башкирії на кантони з підрозділом на юрти, родові межі юрт та племен були порушені. Головою юрта був юртовий старшина, що відповідало волосному голові у Російській імперії, який керував волостю.

Див. також

• Міщарський юрт

Джерела

• В. Даль. Толковый словарь живого великорусскаго языка, том 4. 3-тє видання, доповнене; сторінка 690; Редактори: І. А. Бодуен де Куртене
• Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел. Выпуск 12: Земля Донского Войска: по сведениям 1859 года / обработан ред. И. Вильсоном. — 1864. — XXVI, 119 с., [1] л. цв. карт. — Азбучный указатель населенных мест Земли Войска Донского: с. 103—118 В кн. также: Общие сведения о Земле Воска Донского. — С. V—XXV . — Санкт-Петербург: в типографии Карла Вульфа, 1861—1885 года

Примітки

1. Радлов 3, 458 и сл., 548 и сл.
2. Корш, AfslPh 9, 506; Мi. TEl. I, 319; Локоч 77; Унбегаун 118; Преображенский, Труды I, 130
3. грамматика 1447 год; Корш, AfslPh 9, 506, також у Ніконівському літописі; див. Срезн. III, 1629