Юган Густаф Ренат
Юган Густаф Ренат (швед. Johan Gustaf Renat; 1682[3], Стокгольм, Швеція — 1744, Стокгольм, Швеція)[4] — шведський військовослужбовець та картограф. Відомий як перший європеєць, що склав детальну карту Джунгарії та Східного Туркестану. ЖиттєписПочаток військової кар'єри та полонБув нащадком голландських євреїв. Ренат служив у армії Карла ХІІ під час Великої Північної війни штик-юнкером. Потрапив у полон під час Полтавської битви 1709 року. Разом з іншими 20 тисячами полоненими був відправлений до Москви, а потім — у Тобольськ. У 1716 році брав участь у звільненні Ямишевської фортеці, яку взяли в облогу джунгари. Тоді був узятий у полон обозами хана Цевана Рабдана та переправлений у Кульджу. Джунгарський полон та повернення до ШвеціїРенат перебував у джунгарському полоні на службі у ханів Цевана Рабдана та Галдан-Церена 17 років. За його безпосередньої участі були побудовані артилерійські, збройні та гірничодобувні заводи. Діяльність Рената на службі у Джунгарському ханстві сприяло збільшенню його військової міці у війні з маньчжурами. За це йому було обіцяно звільнення. У 1733 році Ренат разом з російським посольством виїхав до Москви, а звідти у 1734 році повернувся до Швеції. За роки перебування у Джунгарії Юган Густаф Ренат одружився з однією зі шведських полонянок, Бригітою Шерзенфельд, накопичив значні статки, мав трьох калмицьких служниць. У Стокгольмі Ренат придбав будинок у Старому місті та повернувся на військову службу в рідній країні. У 1739 році став капітаном. Помер у 1744 році в Стокгольмі[3]. Картографічна діяльністьДві карти Джунгарії, складені Юганом Густафом Ренатом, були створені ним частково за описами, частково за особистими спостереженнями. Довгий час вони не були відомими широкому загалу, поки у 1878 році Август Стріндберг не знайшов їхні копії у Королівській бібліотеці. Через десять років оригінали карт були віднайдені у фондах Уппсальського університету. Там вони зберігаються і досі[5][6]. Образ у художній літературіЮган Густаф Ренат — один з головних героїв роману Олексія Іванова «Тобол» 2017 року та однойменної екранізації 2018 року. Примітки
|