Щитомордник східний

Щитомордник східний

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Змії (Serpentes)
Родина: Гадюкові (Viperidae)
Рід: Щитомордник (Gloydius)
Вид: Щитомордник східний
Біноміальна назва
Gloydius blomhoffii
Boie, 1826
Синоніми
Trigonocephalus Blomhoffii
Agkistrodon blomhoffii
Посилання
Вікісховище: Gloydius blomhoffii
Віківиди: Gloydius blomhoffii
EOL: 2818108
ITIS: 634884
МСОП: 192065
NCBI: 242054

Щитомордник східний (Gloydius blomhoffii) — вид змій родини гадюкових (Viperidae). Поширений у Південно-Східній Азії. Описано 2 підвиди. Отруйна змія[1].

Інша назва «мамуши».

Опис

Змія середнього розміру завдовжки до 90 см. Довжина тіла (L. — довжина тіла від кінчика морди до клоаки) може сягати 68 см. Тулуб товстий, хвіст (L.cd.) короткий: співвідношення L./L.cd. складає 4,8—7,7. Між оком і ніздрею глибока термочутлива ямка. Зіниця ока вертикальна.

Луска на тулубі з реберцями і двома апікальними порами. Навколо середини тулуба (Sq.) розташовано 21 ряд луски. Черевних щитків (Ventr.) 123—166, підхвостових (Scd.) — 31—56 пар. Анальний щиток 1.

Голова зверху вкрита великими симетричними щитками, які утворюють плаский щит. На голові луска утворює своєрідний гребінець.

Спина сіро-бежевого, буро-сірого або коричневого кольору з широкими охристо-коричневими кільця або ромбоподібними, парними еліптичними плямами. В середині ці плями світлі, а зовні облямовані чорною смугою. З боків тіла є рядок темних округлих плям. Черево темне.

Поширення

Вид поширений на Корейському півострові, у Північно-Східному Китаї, в Японії, на о.Кунашир (Росія).

Особливості біології

Відносно маловивчений вид. Населяє узлісся, вологі, відкриті місцевості, високотравні луки та болота, межі рисових полів. Після зимівлі виходить у квітні — травні. У теплий сезон активний вдень і присмерком.

Належить до яйцеживородних змій. Восени самка народжує від 2 до 8 дитинчат завдовжки близько 15 см.

Харчується дрібними гризунами, жабами, птахами, зрідка ловить рибу.

Охорона

Стан більшості природних популяцій виду в межах ареалу залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид»[2].

Практичне значення

Отрута щитомордника володіє кардіостатичною, геморагічною та коагуляційною дією. У місці укусу виникає сильний біль, утворюється геморагічний набряк. Крововилив може поширюватись у глибші тканини організму. Серед людей смертних випадків не зареєстровано, але сільськогосподарські тварини, наприклад коні, досить чутливі до його отрути і гинуть після укусу. [1]

М'ясо щитомордників вживається в їжу японцями і корейцями в сушеному вигляді. Крім того, воно вважається у них цілющим засобом проти деяких хвороб і тому високо цінується.

Систематика

Описано 2 підвиди. Номінативний підвид Gloydius blomhoffii blomhoffii поширений в Японії. Материкову частину ареалу займає Gloydius blomhoffii brevicaudatus, який відрізняється більшим числом плям на боках тулуба.

Примітки

  1. ↑ а б Орлов Б. Н., Гелашвили Д. Б., Ибрагимов А. К. Ядовитые животные и растения СССР: Справочное пособие. — М. : Высш. шк., 1990. — 272 с. (с. 120—121)
  2. ↑ Щитомордник східний у Червоному списку МСОП

Література

  • Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоологический институт РАН, 2004. — 232 с. (с. 186). — ISBN 5-98092-007-2
  • Банников А. Г., Даревский И. С., Рустамов А. К. Земноводные и пресмыкающиеся СССР : справочник-определитель. — М. : Мысль, 1971. — 596 с. (с. 285—286)
  • Дунаев Е. А., Орлова В. Ф. ¬Змеи. Виды фауны России : атлас-определитель — М. : Фитон XXI, 2014. — 120 с. (с. 86—87). — ISBN 978-5-906171-61-0
  • Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / А. Г. Банников, И. С. Даревский, В. Г. Ищенко и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 332)
  • Орлов Б. Н., Гелашвили Д. Н. Зоотоксинология (ядовитые животные и их яды): Учебное пособие. — М. : Высшая школа, 1985. — 280 с. (с. 237—246)
  • Орлов Б. Н., Гелашвили Д. Б., Ибрагимов А. К. Ядовитые животные и растения СССР: Справочное пособие. — М. : Высш. шк., 1990. — 272 с. (с. 120—121). — ISBN 5-06-001027-9
  • McDiarmid,R.W.; Campbell,J.A. & Touré,T.A. 1999. Snake species of the world. Vol. 1. Herpetologists’ League, 511 pp.
  • Trutnau, L. 2002. Einiges über die Biologie und Terrarienhaltung der Ussuri-Mamushi Agkistrodon blomhoffi ussuriensis (EMELIANOV 1929). Herpetofauna 24 (137): 5-12

Посилання