Щипавка північна

Щипавка північна
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Остаріофізи (Ostariophysi)
Ряд: Коропоподібні (Cypriniformes)
Родина: В'юнові (Cobitidae)
Рід: Золотиста щипавка (Sabanejewia)
Вид: Щипавка північна
Sabanejewia baltica
Witkowski, 1994
Синоніми
*Sabanejewia aurata baltica Witkowski, 1994
Посилання
EOL: 4634588
МСОП: 135655
NCBI: 176650

Щипавка північна, золотиста щипавка північна (Sabanejewia baltica) — риба родини в'юнові (Cobitidae).

Розповсюдження

Ареал розірваний. Зустрічається у прісних водоймах басейнів Балтійського (верхів'я Вісли та Німана), Егейського (від Вардара на Заході до Мариці на Сході), Чорного (Дунай, Камчія), Азовського (Дон, Кубань), Каспійського та Аральського морів.

Будова

Довжина до 13 см, зазвичай близько 6 — 8 см, вага 3 — 5 г. Глоткових зубів 8 — 14. Хребців 41 — 43. Поперечних рядів луски 170–200, луска дрібна. Вусики порівняно довгі. В хвостовому плавці 12 променів. Має великий підглазничний шип. За спинним та анальним плавцями є шкірястий гребінь. Забарвлення золотисте, на спині та по боках великі темні плями.

Спосіб життя та розмноження

Тривалість життя 4 — 5 років. Заселяє різноманітні біотопи від річок зі швидкою течією та камянисто-піщаним ґрунтом до стоячих водойм з мулистим дном. Зустрічається на глибинах від 20 см до 1,5 м. Особини тримаються поодинці в придонних шарах води. Найбільш активна в вечірні та нічні години. Живиться планктоном, личинками комах, водоростями, червами.

Статевої зрілості досягає на 2 — 3 році життя при довжині 5 — 6 см. Характерний статевий диморфізм — самці мають здуття по боках тіла перед спинним плавцем. Нерест починається в травні-червні в місцях з повільною течією та водною рослинністю при температурі води 20°С. Нерест порційний. Ікра діаметром 1,1 — 1,2 мм. Плодючість самиць залежить від розміру і коливається від 270 до кількох тисяч ікринок. Личинки починають живитись на 6 добу, при довжині 3,1 — 4,2 мм. При довжині 1,5 — 2 см переходять до донного способу життя.

Значення

Господарського значення не має. Є кормом для хижих видів риб, зокрема щуки. Використовується рибалками-аматорами як наживка для лову хижих риб.

Посилання