Щербина Марія Володимирівна

Щербина Марія Володимирівна
Народилася11 грудня 1958(1958-12-11) (66 років)
Харків, Українська РСР, СРСР
КраїнаСРСР СРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Діяльністьматематикиня
Alma materХДУ імені О. М. Горького (1981)
Галузьматематична фізика
ЗакладФТІНТ імені Б. І. Вєркіна НАН України
ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Посадазавідувач відділу статистичних методів математичної фізики (з 2003 року)
Вчене званнячлен-кореспондент НАН України, провідний науковий співробітник
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук (1997)
Науковий керівникПастур Леонід Андрійович
ЧленствоНАНУ
Відома завдяки:спектральна теорія диференційних та скінченно-різницевих операторів з випадковими та майже періодичними коефіцієнтами
БатькоЩербина Володимир Олександрович
ДітиTatyana Shcherbinad
Нагороди
Особ. сторінкаpuremath.univer.kharkov.ua/~ShcherbinaMaria

Щербина Марія Володимирівна (11 грудня 1958(19581211), Харків) — українська вчена, доктор фізико-математичних наук (1997), член-кореспондент НАН України (2012).

Навчання

Після закінчення фізико-математичного ліцею № 27 Харківський фізико-математичний ліцей № 27 переможниця математичних олімпіад М. Щербина в 1976 році вступила до Харківського державного університету, який закінчила в 1981 році за спеціальністю «Математика».

Почала навчатись в аспірантурі у Пастур Леонід Андрійович. У 1986 році вона захистила кандидатську дисертацію на тему «Деякі асимптотичні проблеми статистичної фізики». Після закінчення докторантури М.Щербина у Фізико-технічному інституті низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України (Харків) у 1997 році захистила докторську дисертацію на тему: «Моделі середнього поля у статистичній фізиці та теорії випадкових матриць»[1].

Наукова діяльність

З 1981 року М. Щербина працює в Фізико-технічному інституті низьких температур (нині — Фізико-технічний інститут низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України) в м. Харків. У 1983 році була призначена на посаду молодшого наукового співробітника. Потім з 1989 по 1991 рр. працювала науковим співробітником, а з 1991 по 2000 роки — старшим науковим співробітником. Ще три роки обіймала посаду провідний науковий співробітник.

У 2003 році М. Щербина була призначена завідувачем відділу статистичних методів математичної фізики Інституту фізики низьких температур.

Брала участь у багатьох конференціях та міжнародних конгресах у Парижі (1994), Берліні (1996), Римі (1999, 2001, 2002, 2003, 2004), Марселі (1998, 2002), Монреалі (2004)[2]

У 2012 році була обрана член-кореспондентом НАН України за спеціальністю «Теорія ймовірностей».

Головні напрямки досліджень

  • теорія випадкових матриць, зокрема ермітови та дійсно-симетричні матричні моделі, унітарні матричні моделі, ансамблі сум та добутків випадкових матриць, ансамблі з незалежними елементами, ансамблі рідких випадкових матриць та випадкові графи;
  • спектральна теорія диференційних та скінченно-різницевих операторів з випадковими та майже періодичними коефіцієнтами, зокрема обернені задачі теорії розсіювання для таких операторів;
  • точно та асимптотично точно розв'язувані моделі взаємодіючих впорядкованих та невпорядкованих систем, зокрема фазові перетворення та методи обчислювання важливих відповідних фізичних характеристик.

Нагороди

Родина

Одружена, має двох дітей. Донька,Тетяна Щербина - математик, доцент Прінстонського университета. Син, Олексій Щербина - Заслужений вчитель України, викладач ХНУ ім. В.Н. Каразіна, тренує дітей до участі в міжнародніх математичних олімпіадах. https://www.univer.kharkov.ua/ru/general/univer_today/news?news_id=1626 [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.]

Посилання

Примітки

  1. Щербина Марія Володимирівна. Архів оригіналу за 25 жовтня 2017. Процитовано 20 липня 2017.
  2. Mariya Shcherbina [Архівовано 27 липня 2017 у Wayback Machine.].